Моя професія - моя мрія

[Melisa]

Чи співпало Ваше бажання з Вашими можливостями?
Я мріяла бути бухгалтером або взагалі якимсь офісним працівником. Проте, поступила в ін. заклад, абсолютно протилежний мрії. Проте, вже за 5 років усі мої надії справдились. Я була на сьомому небі від щастя, бо робила те, що дійсно подобалось, і дуже дякувала за це Богу.

[mala-karta]

ой, дуже!
на 4 курсі я пішла працювати в банк, обслуговувала POS-термінали (ті, що карточки до оплати приймають). Треба було багато ходити, лазити під столами з дротіками і т.д. Ну і з клієнтами багато спілкуватися.
Мені це страшенно подобалося.
А за півроку мені запропонували піти писати сайти за вдвічі більшу зарплату. І я пішла...
Зовсім інша робота - цілими днями сидіти, клацати. Але теж страшенно подобалося! А ще й як потім перевели в кабінет, де теж дівчина сиділа (ну, ви розумієте - :beauty: :phone: ). Дуже класно. Доводилося і допізна сидіти, часом і на вихідних, але так подобалося.
Чоловік аж боявся, що я в декреті не висиджу. Я теж боялася.
А тепер я дома з синулькиним. О, це так класно!!! Так добре, спокійно, затишно! А як приємно чаосм попаритися і приїхавшому з лиж сімейству вечерю запрезентувати! А прибрати давнішній бардак і щоби аж дєда похвалив.... :yahoo:
Вопше кльово :)

Так що не знаю, як там мрія, але мені всюди класно. Всі роботи різні (мама - то ж теж робота?), але всі такі класні і цікаві :)

Чи то мені щастило, чи то я так до всього ставлюсь, але я дуже рада, що все склалося саме так :)

[Naya]

Хотіла бути адвокатом.
Тобто юристом.
Так склалося, що пішла вчитися на економіста. На юридичний не хватало фінансів, сподівалася, що потім переведуся на юрфак.
Маю дві пластікові бомажки - бакалавра та магістра з економіки.
Працювала в рекламі - недовго, не сподобалося.
Потім вчителем інформатики на комп. курсах. Було прикольно - і діти, і колектив класний.
Потім стало мало грошей - дала оголошення на дизайнера. Знала граф. програми, думала малювати відкритки, буклетики.
Але мене взяли дизайнером меблів :D .
Прийшлося вчитися, бо тре було не тільки малювати, а ше й кроїти і все решту. Так ше й технологом стала.
Робота подобалася. На першому місці роботи все було супер, чудовий колектив, хороше начальство. А потім знову стало мало грошей. На другому - достатньо грошей, але нерви горіли, коли в директора здихали папугайчики. На ост місмці роботи було три начальника, кожен намагався на мені відірватися, що він найголовніший. Я видихалася. Відпусток в мене за 6р роботи не було ніколи - приватники не дають, та й так склалося, що з роботи на роботу.
І тоді мені все осточортіло. І я захотіла у відпустку.
Але мене не відпустили, хоч по закону не мали права.
Тоді я пішла на лікарняне. Воно мені було реально потрібне.
І коли прийшла мені дали зрозуміти, що їм хворі не потрібні
А я прийшла вагітна вже. Купа нервів, і викидень.
Я ту роботу чуть не прокляла.
А зараз в мене сама краща, сама спокійна, сама-сама робота - мама. І я напевне вперше щаслива на роботі.

[mala-karta]

оув..
а в мене в приватника і лікарняне оплачували, і відпустку 2 тижні давали... Оплачувану.
А ми все казилися, що треба більше відпустки.

[гра з вогнем]

приватники, вони такі бувають, злі!
а я напевно вже й залишуся дома, мамою.
вяжу вон і продаю своє вязання. але то хобі, грошей це заняття не приносить.
принаймі мені

[Тетяна]

Я теж в дитинстві мріяла бути адвокатом, бо дуже подобалося право у школі. Але вже у старших класах переключилася на англійську мову....дуже хотіла стати перекладачем, працювати у великій іноземній компанії. Але ніколи не мріяла про те, що бути вчителем! Аж сама не вірю, що пропрацювала вже в школі 5 років +2 роки декрету. І у деякій мірі мені це почало подобатися.Хоча пробувала себе і у сфері перекладу, але зрозуміла що Тернопіль замале місто для реалізації моїх мрій, і окрім перекладу документів в бюро перекладів, нічого більшого не можливо знайти. А письмовий переклад занадто нудна для мене справа, мені більше подобається усний або поєднання обидвох. Але загалом, можна вважати, що моя мрія здійснилася!!!

[Apolloniya]

В мене життя так цікаво складається, що я працювала на найрізноманітніших роботах! Будучи студентом закордоном, можна спробувати майже все!
Особливо прикольно було працювати офоціантом в бенкетному залі 500-річного ресторану. Відвідати заклад міг далеко не кожен, в основному там святкували аристократи і дуже заможні люди. Ми працювали одягнені в брючні костюми, з метеликами на шиях, із скромним мейк ап та зачісками. Мені дуже подобалась така концепція, але робота насправді дуже важка, бо підноси із стравами важкі та й з кількома пляшками в одній руці жонглювати- справа не з простих, не говорячи про умову бездоганного знання етикету! :D Але тепер є що згадати і з друзями посміятись! Це на третьому місці в моєму хіт параді.
На другому - робота в університеті, теж закордоном, у науковій команді, яка займається вивченням молекул дуже особливих білків одноклітинних організмів. Там в мене були найкращі на світі колеги і навіть власний секретар!
Перше місце- стоматка, як ми з колегами між собою це називаєм. Це робота, де медицина дружить з інженерією, архітектурою, скульптурою, психологією, маркетингом та багато чим ще! Але, можливо, скоро моя карєра дещо змінить напрям і я займусь щелепно-лицевою хірургією всерйоз і надовго. Не повірите, але дуже сповнюється радістю, коли прооперовані дітки можуть щасливо посміхатися! :yahoo:

[Chocolat]

А я колись мріяла бути лікарем... Але поступила на іняз. Моя професія - вчитель французької та англійської мови. Хоча в школі ніколи (за винятком студ.практики) не працювала. Маю вже 13 років стажу викладання у вищій школі. Здогадуюсь, що серед мамусь-форумлянок є і мої колишні студентки :congratulate: Роботою задоволена і вже починаю за нею скучати. Єдине, що мені не подобається, так це, те щоб працювати в універі треба займатися наукою :mrgreen: . А я швидше практик.

[Apolloniya]

На брейн рингу в пятницю почула цікаву думку: стоматолог - лікар, який забирає біль та дарує щастя, a зарплату отримує в 3-4 рази більшу, ніж лікувальник. :P

[Саша]

закінчила коледж, потім ще здобувала заочно во. Потім сама штурмувала 1с, але не жалію, бо робота не пильна і досить оплачувана. Завжди мріяла танцювати.