Хотіла бути адвокатом.
Тобто юристом.
Так склалося, що пішла вчитися на економіста. На юридичний не хватало фінансів, сподівалася, що потім переведуся на юрфак.
Маю дві пластікові бомажки - бакалавра та магістра з економіки.
Працювала в рекламі - недовго, не сподобалося.
Потім вчителем інформатики на комп. курсах. Було прикольно - і діти, і колектив класний.
Потім стало мало грошей - дала оголошення на дизайнера. Знала граф. програми, думала малювати відкритки, буклетики.
Але мене взяли дизайнером меблів :D .
Прийшлося вчитися, бо тре було не тільки малювати, а ше й кроїти і все решту. Так ше й технологом стала.
Робота подобалася. На першому місці роботи все було супер, чудовий колектив, хороше начальство. А потім знову стало мало грошей. На другому - достатньо грошей, але нерви горіли, коли в директора здихали папугайчики. На ост місмці роботи було три начальника, кожен намагався на мені відірватися, що він найголовніший. Я видихалася. Відпусток в мене за 6р роботи не було ніколи - приватники не дають, та й так склалося, що з роботи на роботу.
І тоді мені все осточортіло. І я захотіла у відпустку.
Але мене не відпустили, хоч по закону не мали права.
Тоді я пішла на лікарняне. Воно мені було реально потрібне.
І коли прийшла мені дали зрозуміти, що їм хворі не потрібні
А я прийшла вагітна вже. Купа нервів, і викидень.
Я ту роботу чуть не прокляла.
А зараз в мене сама краща, сама спокійна, сама-сама робота - мама. І я напевне вперше щаслива на роботі.