як дитині звикнути до працюючої мами?

[mala-karta]

То питання до мам, які працюють.

Через певні обставини, десь в лютому я буду виходити на роботу. Зразу на 8 годин + 1 год перерва. Плюс 1-1,5 год на добирання. Тобто, дома мене не буде годин 10.

Малому на той час буде 2 роки. І чотири дні :gore:

Малий дома до обіду буде з татом, після - з бабусею (іноді - дідусем чи дядьою). Всі ми живемо разом, всіх добре знає і любить.
Мене кудись відпускає нормально (але іноді виявляє бажання йти зі мною).

Як краще зменшити стрес дитини? Потихенько привчати бути по півдня з татом? Чи як?

Розкажіть, як все відбувалося у вас? Як ви виходили на роботу - зразу на весь день? Як переживала ваша дитина? Скільки їй було?

А може, хтось на все-все махнув рукою і залишився з дитиною?

Буду дуже вдячна за всякі ваші думки та аргументи.

[happymami]

як на мене - ідеальний вихід - садочок. Тоді дитина поняття не має, де ти, а скучати часу не має, бо з іншими дітками. Згадаю, як бло в нас - розкажу. Но зразу на 8 год я не ходила. То тобі ше й буде важко більше, ніж малому :emphaty: . Боїшся на зиму в садік давати?

[mala-karta]

та після плейгрупи думаю, що то йому ще зарано буде садік.

[mala-karta]

мені однозначно важко буде.
Як там моя киця, аааа :gore:

А Ромка мене вже пару раз відправляв на роботу.

А коли я пішла, вибачаюсь, в туалет, то на питання "де мама?" сказав всім, що на роботі і буде ввечері.

[mari]

Ого, ти певно десь у Львів будеш їздити на роботу
І ніяк-ніяк на півробочого дня тебе не беруть???

Порад ніяких не даю, але зараз, в свої 32, я б плюнула і вийшла на таку повну роботу в 3, або знайшла б таку роботу яка мені підходить і по часу і по можливостях. Колись в 21, як народила малу я так не думала, взагалі не була в декреті, гасал-годувала, гасала на інтернатуру по 3-4 години зранку, далі 1 рік дома з нею, а в малої 3 роки- на роботу на 5 годин. А тепер думаю- втратила деякий час в спілкуванні з дитиною. Шкода. Аж тепер шкода. Хоч звісно мама може бути і дома і уваги дитині не приділяти. Але..8 годин- Дуже багато!

А привчати і так треба дитину щоб по-трохи відвикала, але зразу на 8 годин. То не так дитина як ти привикати будеш :head:

[happymami]

та після плейгрупи думаю, що то йому ще зарано буде садік.

ну ти не переживай. І не роби поспішних висновків))) Не думай, що твоя дитина маленька))) Плейгрупа - то не показник. В садіку ж педагоги працюють з ними. Там всьо схвачено. Але якшо вдома є кому ним зайнятися, то звичайно нема сенсу. Думаю, якшо він так спокійно вже тебе відправляє, то не треба поступово вчити. Просто "Синку, завтра мама йде на роботу, буде цілий день, заробляє грошики, шоб тобі купити цюцю, чи шо він там любить". Думаю, проблем не мало б бути. Тим паче, якшо лишається зі своїми. Найгірше тільки зі спанням :head: . Вчи хай хтось в обід кладе. А ти йди в магазин, чи ше десь.

[mala-karta]

Не, не в Львів.
Але 2-3 роки тому процес добирання на/з роботи в мене займав 40 хв в одну сторону.

ну, через то я і думаю, щоби хоч в неділю лишати їх з татком бавитися на півдня.
І почастіше відправляти разом вигулюватися.

Марі, а коли ти вийшла на роботу? Всмислі, скільки було малій? І на який час?

[mala-karta]

Найгірше тільки зі спанням :head: . Вчи хай хтось в обід кладе. А ти йди в магазин, чи ше десь.

о, з тим важко.
Як показує досвід, якщо не робити активних присипальних дій, то Ромчик буде скакати до 16, а далі плакати-капризити, бо перевтомився.
Але він гарно засинає в колясці (чи в автокріслі). Ну і в слінгу.
Особливо, якщо перед тим з годину-дві виганяти :zybu:
Хоть бери вчи під кіно засинати - таке наш татко любить.

Чи дійсно, поки маю місяць часу, то просити татка регулярно пробувати вкладати?

[Перлинка]

Малий дома до обіду буде з татом, після - з бабусею (іноді - дідусем чи дядьою). Всі ми живемо разом, всіх добре знає і любить.
Мене кудись відпускає нормально (але іноді виявляє бажання йти зі мною).

Як краще зменшити стрес дитини? Потихенько привчати бути по півдня з татом? Чи як?

Я думаю,що все буде набагато простіше,ніж ти собі уявляєш,тим більше як у вас повна хата людей,яких він любить і знає.Може навіть не помітити,що тебе нема,хоч як повернешся додому буде дуже радіти.
Поведінка моїх дітей не мінялась як я їх лишала,тобто ніхто цілий день не сумував і не плакав під дверима,однаково ведуть себе як зі мною так і з татом ,бабусею та нянею,навіть з ними чемніші та спокйніші,бо мені трішки можна вилізти на голову та показати капризи.

[Marta]

Думаю, варто так, залишати з татком-бабусею-дядьою на півдня, а по ходу хай вчаться помаленько і гуляти з ним і спати вкладати, і все-все робити. А ти заодно проконтролюєш процес, підкажеш, що і як. Бо дитина має свої якісь вже уподобання, модель прогулянок, модель засинання, і важливо, щоб нічого кардинально не змінилося.
Але як приходиш- то по максимуму приділяти увагу Ромчикові, щоб він не думав, що ти його кидаєш, і що вже не буде тої мами, що була.
Так помаленько привикне і вже не буде шоком, що тебе не буде по 10 годин.
До лютого ще часу є трохи- то удачі вам в тому!)