Сторінка 3 з 4

Re: Емоційне вигорання

ПовідомленняДодано: 29 листопада 2015, 16:04
Dribchuk
erinaceus це такий вік, далі буде легше значно. Я не можу поскаржитися що мені колись було дуже важко, хіба що через постійні хвороби, але чим вона старша тим реально легше, вже є про що поговорити, можна разом потусити - псіханути і піти разом на піцу, по магазинах, на манікюр. Короче зайнятися дівчачими справами. Це класно. :dance:

Re: Емоційне вигорання

ПовідомленняДодано: 29 листопада 2015, 16:08
erinaceus
Dribchuk Дякую :rose: Буду надіятись...

Re: Емоційне вигорання

ПовідомленняДодано: 29 листопада 2015, 16:24
Natalinda
Я ледь прочитала, за пару днів... і ще пару днів думала. Може я теж загрубо скажу, але як не псіхушка то соцслужби плачуть гіркими сльозами точно

Незнаю де в неті майбутні мами читають оте мімімім що потім в такому шоці? Ви читали і скрізь бачили одне мімімі??? Я скуповувала всі глянцеві журнали починаючи від Мама і Я і все що було на вітринах, ну але якось в курсі була що фотки там не будених мам і дітей, знала що є студії фото і фотошоп. Те саме про грудне, какашки і так далі. Хтось з вас читав що вони мають французький аромат і глибоко розчарувався коли дитина вперше обкакалася? Я ні. Ніхто не чув що діти плачуть? Ніколи не чув до того і перший плач в житті то плач власної дитини. Памятаю як було кілька ночей що я думала що я вмру реально такі відчувала болі, і малий якраз ті ночі не спав, ну лазила я рачки по хаті, так була зла, невиспана, розчарована і так далі все що там можна сказати, але зриватися на дитині??? Називати її "нечто". "Нечто оре" В мене ососбисто першим що приходить на думку - це показати дитину лікарю! Якщо вона так дико плаче, що її неможливо заспокоїти - значить щось невпорядку з дитиною. А якщо незважати а це - то звісно можна й з розумум зійти. Мені і як маленький був синок і зараз хочеться без нього побути, але щоб з таким негативом!!!!.... Нехай Бог боронить, щоб я це колись зрозуміла і поставила лайк за такий пост
З моїх спостережень - чим більше у мам є допомоги і вигляді памперсів, пралок, мультиварок і так далі, тим більше вони сходять з розуму. Може я і не права.
І ще одне переконання - якщо мама має час на інтернет, то нема чого нити що нема коли вмитися і зуби почистити :wink: Це ж вона напевне на коментарі відповідала? бо мене не вистачило так багато читати.
А якщо дитина виросте із такою ж нестабільною психікою і дізнаєтсья правду про своє дитинство то і до самогубства недалеко напевне буде(((((( Так грубо описувати свої відчуття((((( напевно такими вони і є

Re: Емоційне вигорання

ПовідомленняДодано: 29 листопада 2015, 22:39
erinaceus
От в тому і проблема, що наші люди рідко коли виявляють співчуття і розуміння. Хоч це ніби не так і важко... А от обговорити, засудити виявляється набагато легше :sad: А інколи емпатія це все, що потрібне людині в цей момент і реально може допомогти прийти в себе... Ну от чому всюди може бути важко (на роботі, в школі і т.д.), а вдома з дитиною ні?! І рідко хто може зрозуміти і поспівчувати молодій мамі...

Re: Емоційне вигорання

ПовідомленняДодано: 30 листопада 2015, 00:06
Natalinda
мені це нагадує як колись в темі про слінги була розмова про те що одну форумчанку всі діставали з слінгами, а іншою навпаки захоплювалися, вони напевне ходили по різних мікрорайонах Тернополя))))
мабудь тому що мене переважно розуміли і співчували, то я не розумію цього

erinaceus виявляти співчуття в тому, що мама кидає дитиною до ліжка? і що називає дитину противною? то хіба дитині поспівчувати можна.
Поспівчувати можна що не виспана, що груди болять, що ГВ важко налагоджується, що дитина хвора.......
Ну відмовляюся я вірити що нормальна дитина, яку нічого не турбує, яка сита і суха може кричати так, що птаха на хату не сяде і зносити мамі мозок. Коли в сина болів животик і він плакав і звивався, так я дико злилася що неможу йому допомогти, я згадувала всі народні і ненародні способи і старалася це усунути, так я злилася до чоловіка, до себе, до дитини, але придусити дитину все ж не хотілося.
Я не заперечую існування післяпологової депресії, так вона є, і це важко і страшно, і потрібно з цим боротися, і потрібно щоб молоді і не дуже мами знали, що таке може бути, щоб вчасно розпізнавали в собі і в подругах і позбавлялися її, але ж не стверджувати що рано чи пізно це накриє ВСІХ! Всі захочуть причинити шкоду власній дитині і далі в тоні написання статті

Re: Емоційне вигорання

ПовідомленняДодано: 30 листопада 2015, 04:33
Nymydora
А шо от робити, коли нічого не хочеться і все нервує?
Ну от все. Від того, що хтось до тебе говорить і до вибриків дітей, на які, в принципі, можна було б і не звертати уваги - ан-нєт, звертаєш і то голосно і злобно. А стан такий,що спав би і плакав. І все. У мене особисто такого раніше не було, і якби хтось описав те, що я зараз відчуваю, то я теж би пальцем біля голови крутила. А тут кому крутити? Собі? Чи валерянку пити і до лікаря йти? Ну поки динитою об ліжко не почалося. На всякий випадок

Re: Емоційне вигорання

ПовідомленняДодано: 30 листопада 2015, 10:13
Marichka
Статті не читала,але розумію,що якщо мама втомлена,то різне може бути.Треба старатися добре висипатися,добре харчуватися і хоч трошки виходити на вулицю(або хоча б якесь спілкування)
Мене вчора дитина теж вимучила,бо плакав раз за разом ввечері,бо щось хотів,а я не дозволяла.Добре,що вже вдома був чоловік,я йому занесла його і попросила 10 хв його побавити,бо я вже не можу.
Щодо плачу немовляти,то в нас дитина плакала до 4 міс щовечора,чоловік носив.Вичитували різні пози,що би помагало.Як його не було,то я була до того готова з теоретичних знань і знала,що це пройде.
А моя знайома,то з розуму сходила від постійного плачу,добре,що жила з батьками-вони страхували.Казала-що виходила часом з кімнати і закривала двері,щоб заспокоїтись.І потім вияснилось,що дитина мала вивих чи щось таке.Їй вправляли вроді.
В нас з другою дитиною теж прийшлось йти до вертебролога...
Розумію,що різне може бути...Хоч не маю охоти читати статтю,бо не впевнена,що вона правдива,не видумана

Re: Емоційне вигорання

ПовідомленняДодано: 30 листопада 2015, 11:40
Natalinda
Nymydora народити)))) :wink: ::Р:
Ну і поплакати помічне, навіть і при дітях

Re: Емоційне вигорання

ПовідомленняДодано: 30 листопада 2015, 12:47
taranjka
Щодо співчуття від навколишніх, то мені здається, що його навпаки забагато. Принаймні мені часто всі співчували - і коли одна дитина була, а коли три то взагалі :crazy: Дитина сприймається як щось, що не дає щасливо жити і тільки забирає сили.
Ще по статті. Колись читала, що якщо чоловіка постійно обзивати дураком, то він ним стане. Принаймні для жінки. Так само, якщо думати і говорити отак жорстоко про дитину, то погане витісне бачення Доброго.
Ще колись помітила, що чим більше я хочу зробити, тим більше мене нервують діти і я більше сил втрачаю. Перестала спішити, насправді виявилося, що термінових справ не аж так і багато :)

Re: Емоційне вигорання

ПовідомленняДодано: 30 листопада 2015, 19:05
Nymydora
Natalinda написав:Nymydora народити)))) :wink: ::Р:
Ну і поплакати помічне, навіть і при дітях

З першим - хоч вже, так не хоче ще )))
З другим - помічне дійсно. Я вчора вночі (бо в мене ще й безсоння вагітних, ага) так собі гарно порюмсала, то аж чай пішла пити з того всього ))) Реально легше. Тільки вдень і при домашніх якось не випадає... :cray: