Коли Ви вийшли на роботу?

TanenRom » 21 грудня 2010, 16:07

mala-karta написав:ну бач, якби мене не було дома 5-6 годин, то я би йшла, практично не вагаючись.
А так виходить майже 10.
Щодня.
Ти ж не стільки працюєш?

І от це відчуття, що мою дитину буде виховувати хтось інший (причому, не настільки терплячий і догадливий моментами) - дуже сильно по мені б'є...

ой розумію тебе Іринко, але підказати нічого не можу....

Natalinda » 21 грудня 2010, 16:49

Ну що я можу сказати.
Взагалі то я противник до трьох років на роботу виходити, але ж нюанси є завжди.
1. Фінансова сторона. якщо б мені зараз запропонували роботу з хорошою зарплатою я б дуже активно думала. Не те щоб нема за що жити, але гроші потрібні завжди.
2. Психологічна сторона. Ну дома тобі вроді нармально, професійно наскільки памятаю шось там робиш час від часу, тому тут теж треба думати.
3. Рано чи пізно на роботу виходити все одно потрібно. В твому випадку я так розумію - що рано - то хороша робота, а якщо вийдеш пізно - не факт що робота принесе стільки ж вигод як та що зараз.
4. Якщо домашні без проблем будуть залишатися і допомагати - то можна набагато спокійніше виходити на роботу, ніж віддати з бухти барахти в садок і переживати за адаптацію і здоровя.
5. Це просто так )))
Я теж недавно активно думала про вихід на роботу - правда на півставки, основним аргументом було те що по закінчені декрету я тої роботи точно б не мала, а вона мене дуже влаштовувала б. Тому на сімейній раді було прийнято рішення виходити нароботу з майже півторарічним синком. Правда на щастя вихід поки відложився. Як тільки буде мова про тих півставки - то піду. Хоча були б фінансові достатки і своя квартира, то я б взвгалі на роботу не ходила )))

Nymydora » 22 грудня 2010, 00:07

mala-karta написав:ну бач, якби мене не було дома 5-6 годин, то я би йшла, практично не вагаючись.
А так виходить майже 10.
Щодня.
Ти ж не стільки працюєш?

І от це відчуття, що мою дитину буде виховувати хтось інший (причому, не настільки терплячий і догадливий моментами) - дуже сильно по мені б'є...

ну та... не маю, чим заперечити, бо я таки стільки не працюю. І теж не завжди погоджуюся з бабусино-дідовими методами виховання моєї дитини. :head: Але правду Наталінда пише, колись же треба виходити...

mala-karta » 22 грудня 2010, 00:24

Наталя, а якщо не секрет, скільки ти працюєш зараз?
І взагалі, як малий відносився на самих початках твого виходу на роботу? А скільки йому було?

**Руженка** » 22 грудня 2010, 02:03

Я марила роботою, коли малій було 4 місяці, чогось дуже важко було... ніхто не допомагає, мала ще не сиділа, а лежати її не дуже подобалось (принаймі довго), ото руки....руки... Але то все закінчилось швидко і мої думки розвіялись!!!!! Чи хочу я на роботу? Навіть не знаю. Знаю одне - я не домосєд, люблю бути реалізованою і потрібною. Домашні справи мені завжди вдавалися на 5(ну я так думаю) :zybu: :oops: і я їх з легкістю поєднувала з роботою. Але зараз, мені мою Марго шкода, вона така хороша, так приємно дивитись на її досягнення...(одне з недавніх досягнень - капчики з вулиці я завжди ставлю на одне і теж місце, і тут 14 грудня ми прийшли з вулиці, розділись і моя дівчинка взяла спочатку один капчик а потім і другий поставила їх там, де я завжди їх ставила!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!))))))))) Короче в мене був дикий захват - Я ЇЇ ЦЬОГО НЕ ВЧИЛА!!!!!!!!!!!!!!! І це так гріє!!! Як подумаю, скільки ще ментів буде, то на роботу не хочеться!! Але гроші...........ТРЕБА :mad: ((((((((( Хоча я навчилася жити з мінімальним пакетом фінансів........ Хочете вірте, хочете не вірте, але зараз я живу на 130грн............((((((((((((( Є моменти, що хтось подарує гроші то на свята, то на Д/Н, інколи батьки допомагають) Чоловік навчив думати(чи ще вчить), що гроші то не головне.....а може і правда, бо саме я через гроші нашу сімю "знищила"........Щоб Ви не подумали, що мій чоловік - садист)))))))))))), то він розуміє, що сімю забезпечувати треба, але почав власну справу і поки що все не дуже "гладко"....... А почалося все з того, що я завагітніла, грошей нема, мені кришу рвало дуже часто на цьому грунті....... Постійні питання, а шо буде, а дитина і т.п.........Короче не підтримала я його, він терпів, коли я була вагітна, а потім зірвався, стосунки зіпсувалися..............Аж не віриться.... Правда я чітко розумію, що то все не в останню чергу від того що в нас світосприйняття різне...........але...............Я сама себе забезпечувала з 18 років, звикла до більш розкутішого, дозволенішого життя........... Короче, гроші - це класно, і через них проблеми нажаль серйозні............
Р.S. А мої переживання, щодо того як буде, коли мала буде, виявились не такими страшними))))) Намагаюсь давати її все що можу і навіть більше, то хитрістю, то розумом і звичайно ЛЮБОВЮ!!!!!

Ludmila » 22 грудня 2010, 13:24

Довго думала, чи писати в цій темі взагалі... Бо я, напевно поставила сумний рекорд із швидкості виходу на роботу... Та все ж... Зі свого досвіду скажу, що якби не матеріальна необхідність на той час так рано б на роботу не вийшла, звичайно, зараз працюю і не шкодую, хоч важко поєднувати заробляння грошей, виховання дитини і домашні справи, від яких ніхто не звільняв. Приходжу з роботи десь о 18-10 ( пощастило, що місце роботи поряд, то і на обід часто вдома). Коротше, після 8 годинного роб. дня на роботі, починається новий роб. день вдома. :help:

А ще шкодую, що так багато пропускаю в спілкуванні з дитиною :( Можу сказати одне. якщо є потреба виходити на роботу, то виходьте, тільки, якщо справді треба і є на кого залишиити дитинку - бажано на татка, бабусю, сестру, бо хорошу няню складно знайти.

lore1ei » 22 грудня 2010, 18:06

Ну якби от моя мама лишалась з малою(людина, якій я майже на 100 процентів довіряю), то вийшла б.
І для мої дитини то було б не зарано, бо знаю як вони з мамою добре ладять.
І знаю що моя дитина увагою і любов'ю не була б обділена.

А от якби в садочок в 2 рочки, то думаю зарано.

lore1ei » 23 грудня 2010, 20:59

Нині на майданчику познайомилась з жіночкою, вона гуляла з річним внуком.
Перекинулись парою слів, зайшла мова за ГВ.
ЇЇ дочка вийшла на роботу, коли хлопчику було пів року і припинила ГВ.
І от бабуся взяла декретну відпустку по догляду за внуком.
Я дуже здивувалась, бо не думала що таке може бути.
То що і тато може декрет взяти???