недавно вийшла з Амалькою в слінгу і чекала перед будинком на мужа. Проходить бабулька, заглядає, оглядається.... біля сусіднього підїзду сидить інша бабка, і вони починають "думати", чи дитина там не задихнеться. Так як глухуваті, то всі їх думки я почула
.
Але ж та бабка що сидить то трохи сліпувата, і їй від того підїзду не дуже видно мого девайсу. Муж збирався довго, і вона таки не втрималася, підходить до мого підїзду і заглядає, я до неї обернулася а вона давай "шифруватися" - почала рахувати поверхи, вголос
я трошки відійшла, але вона підійшла трохи ближче і знову заглядає - я на неї глянула, а вона типу оголошення читає з дошки, і ше сама собі промовляє шось - так, так сантехнік, добре (реклама сантехніка на виклик)... тут виходить муж, а на спині в ерго Дарця, ну ми за руки і йдем. бабка не витримала: тю, а та в мішку на спині
отакі бабулі партизанки