А в нас з часів мого останнього допису все сильно змінилося! Ми майже ціле літо коляску навіть не чіпали, а все слінгували.
Почалося все з того, що доця перестала сидіти в колясці. А відповідно, нести її в одній руці, а другою пхати коляску, ніхто не любить, тож довелося перейти на слінг. Сказати, що в слінгу дитина із задоволенням сидить, теж не можу. Вона в ньому чемно сидить хіба перші 10 хв, коли ми виходимо з дому, і то, якщо дуже ритмічно йти, а стояти чи сидіти з нею в слінгу просто неможливо! Тому більшість прогулянок слінг через якийсь час ховається у рюкзак, а доця просто носиться на руках. Вже зараз починає трошки ходити, то чуть легше стало, можна поставити її хоч на йкийсь час на землю, а то раніше тільки на руках всю прогулянку якось тяжко було. І якби не спання, то я б слінг навіть не брала з собою. А спати, до речі, в слінгу таки навчилася! Не зразу, десь тижнів 2 їй на те пішло. Спочатку їй було некомфортно, навіть коли видно було, що вона би вже спала, а вона все мучилась, вовтузилась, і ніяк не могла нормально заснути. Але потім якось адаптувалась, і зараз може спати годину чи півтора.
Але ходити в магазин після прогулянки вже не получається, як раніше з возиком. Вистачає тих 8 кг, які постійно ношу на собі. І ще дуже важко було зразу адаптуватись до того, що гуляючи в слінгу неможливо взяти з собою дуже багато речей. Бо у возик я напихала стільки всього (а вдруг пригодиться), а тепер дуже обмежений набір того, зо можна взяти з собою.
І, чесно кажучи, я вже й відвикла від возика. Беремо його десь раз на два тижні, недалеко прогулятись, і то, тільки щоб черговий раз переконатись, що доця в ньому сидіти таки не хоче і певно вже не буде