А в заспинних намоток є мінус (((

Короче шо, таваріщі, засцяла я йти на двір в заспинній. По перше - не бачу шо там малий робить. Тре дзеркальце за собою тягати певно :D . Я так не звикла.
А по друге, я ж його шосекунди цьомкаю в пухкі щічки, а як він за спиною, то мені бракує тих чмаків бляха...
Общім, по хаті в рюкзаку ото носилися бо зуби троха то плакаєм. І вроді так нічо. Але на двір я ше не наважилася .
Розкажіть як ви так за спиною ходите?

а що, вже хтось наважився?
я тоже ще боюся

а що, вже хтось наважився?
я тоже ще боюся

Тю. Я думала всі ходять крім мене :D . А в ерго теж ні?

ну, якби було досить тепло, і я б не боялася, що там десь щось задереться/налізе на очі, то може б ризикнула.
А так малий ще мало говорить, не зможе сказати, чо він ниє, а я не побачу - і мені страшно.

А я ходила пару разів, але коли тепліше було. Плануємо переїзд на спину, коли потепліє.
Потренуйся вдома - насправді, коли досить високо мотати, то просто повернувши голову видно що робить децко. А ще, коли йдеш по вулиці, то бачиш дитину в вітринах магазинів, склі машин... Так що, получається, що все під контролем. Мені, ось, в транспорті більш стрьомно їздити так. Я один раз так їхала, і то, коли чоловік поряд був і контролював ситуацію. Але, думаю, то все справа звички. Я більше про Назарчика турбуюсь, щоб йому там комфортно було, бо він у нас хлопець досить вразливий ;).
Якщо люди умудряються нагодувати морозивом дитину на спині, щоб нікому не замаститись, то поправити шапку також може бути реально. Насправді, руки досить далеко достають (переконалась, коли носила вдома).

Про цьомки - тому раніше року ніхто і не переїхжає, в основному, бо не нацьомались ;). Головне, більш впевнено вміти мотати, щоб не страшно було перемотатись на вулиці - тоді, якщо дуже захочеться поцьомати, можна зняти, поцьомати-поводити за ручку, і знову посадити на спину.

Десь бачила, що якась іноземка спеціальне дзеркальце придумала, з двох дзеркалець по принципу перископу - дивишся, і одразу видно чим там дитина займається :),

ага, ще те зеркальце було таке, що не б'ється і на шнурку.
Так і називалось - слінгозеркальце.
Ним і дітьо могло бавитись (воно ж на шнурку, не згубиться)

Може нам шось таке придумать?
Хто шось знає таке небющеється?

ага, ще те зеркальце було таке, що не б'ється і на шнурку.
Так і називалось - слінгозеркальце.
Ним і дітьо могло бавитись (воно ж на шнурку, не згубиться)

Може нам шось таке придумать?
Хто шось знає таке небющеється?

Жартуєш??? :shock: І так люди озираються на слінги)) :geek: А ше якшо з перископами ходити ...

не, я серйозно
то звичайне зеркальце на шнурку.
Виглядає як іграшка, всьо культурно.

о, то вже навіть пішло в бізнес:

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

дорогі досвідчені слінгомами!
А розкажіть, як ви починали за спиною надворі ходити?

Ми завжди, як щось нове починали, то ходили з татом і нам було море по коліна. Тепер наш татко не може і мені страшно :(

Ну а як розкапризується? Ну а як я пущу побігати, а назад на спину він не схоче?

Ми вже ходили виносити сміття і перевіряти пошту - але ж то 2 хвилини.

Ну от порадьте щось.