Родинний форум "Сімейка"

mala-karta написав:Марта, я тебе розумію :) Теж люблю з малим десь полазити :)
А як в Орнаві закупились?? Чи ти за рулем?

та не, ми просто захотіли їсти, пішли купили бананів,соку,паличок кукурудзяних, на всі гроші (все розтратили на атракціонах), перекусили, ще погуляли, а потім вже наш татко нас забрав машиною.)
я права маю, але з народженням Лізи шось боюся навіть просто їздити,не за рулем...))

Marta написав:я права маю, але з народженням Лізи шось боюся навіть просто їздити,не за рулем...))

я думала, то тільки в мене така проблема... :???: правда, почалося, коли вагітною була

А якщо подумати- то хіба це так і погано, не їздити. Я теж отримала права 2 роки назад, але зрозуміла, що не так вже й мені машина треба. Якось так склалось що мої батьки не мали машини. хоч і могли придбати. і чоловіка батьки не мали. і чоловік мій прав не має. Словом тільки сестра рідна. швагро і я- такі круті. Як дуже треба іти з великими сумками- їду таксі. Як треба відпочити на шашлик, підсніжники- з друзями. А їхати лише на роботу, можу й маршруткою.

Друга річ- якщо кількість дітей зросте. От тоді витягну права і поїду. Якщо не зразу, то ще потренуюсь з інструктором. Знайомі кажуть, що я екстемал, то буду перти під 100 км., не знаю. Трохи неспокійно за рулем. Треба досвід!!!Мене дуже турбують наші п"яні депутати. От хто може Настрій і бажання відбити. На жаль...

потреба у машині не дуже відчуваєтсья, коли у місті живеш. Ми от живем за містом (у Байківцях). Ніби і місто близько, і до зупинки через поле недалеко. Але в магазин не вискочиш, на роботу - теж добиратися довго (а як починаєтся осінньо-зимовий період і болота-сніги, то взагалі проблематично), в парк з дитиною - теж треба просити, щоб хтось вивіз. Он на слінгозустрічі ніяк не потрапимо (((( Без машини дужжжже незручно

А ми в місті. Недавно з'явилася машина в батьків. Тільки тепер оцінила, як це класно.
І на озерце відвезе Дядік, і в село в любий час туди і назад, і на дачу і всюди-всюди

Nymydora написав:

Marta написав:я права маю, але з народженням Лізи шось боюся навіть просто їздити,не за рулем...))

я думала, то тільки в мене така проблема... :???: правда, почалося, коли вагітною була

В мене так само! Я ще й коли вагітною була, перший раз в житті потрапила в аварію, так їхали на море, самі своїх лупнули...сильно-несильно, але багажник в тої машини,що ми вдарили (мого тата, до речі) був весь зім"ятий, аж задні двері заклинило...то наш друг був за рулем...((( в мене та картина ше досі в очах, то тепер в мене якийсь такий страх трохи є... Взагалі, з народженням дитини стаєш більш боязлива, бо відчуваєш відповідальність, але от на лижах я ганяю далі екстремально....)))))

і я боюся їздити.
а чоловік все частіше ставить питання про те, шоб навчити мене і щоб я здала на права, щоб їздила.
я віднєкуюся, але він так наполягає :(
хоча мені часом так не вистачає того, що я не вмію і прав не маю.
все-таки коли є машина, то настільки зручно!!! особливо коли ще дитина мала. Встигаєш набагато більше, якщо треба десь по справах.

Права я маю вже дужжжжжже давно, років з 20-ти. А толку... Вже вчилася з інструктором, вже майже їздила. Інструктор пішов у відпустку, а потім я завагітніла. А тепер страх з"явився. Хоча сестра в мене їздить і чоловік за, щоб я їздила. А воно і хочеться, і колеться... Може, коли буде своя машинка, то і страх пропаде ))))) Треба ж буде комусь дитя в садок возити :oops:

права маю машина і в тата є мого і в чоловіка. Але як згадаю як мене вчили 2 роки тому по Тернополі їздити в автошколі-то любе бажання пропадає сідати за кермо. За містом їжджу, лиш в перегонки боюся гратися, бо будучи вагітною теж попала в неприємну історію. Після за руль не сідала. Та і потреби пока нема.

Я не воджу, прав не маю і не хочу.
шось там мене пробували знайомі в різні часи вчити їздити, але вердикт у всіх і у всі часи був одинаковий "Жінка за кермом, то як мавпа з гранатою". Ну не для мене це.
Я не Збаразькому кольці і досі дорогу сама не переходжу, чекаю щоб ще хтось йшов :D