Радмила » 17 травня 2011, 21:55
Про мишок і художника.
Жила собі була собі мишина сім'я. Якось вони розширювали свою нірку. Прогризли стіну і опинилися в дивній кімнаті. Всюди по стінах було багато малюнків. А кімната була не звичайна, а це була майстерня художника. Мишки залізли на стіл, і побачили там манюсенькі вінички - пензлики. Мишки вирішили, це мабуть вінички для них. Вони взяли ті пензлики, спустились на підлогу і спробували її ними замітати. Виходило не дуже добре і вони ті пензлики залишили і знов залізли на стіл. А на столі стояли різнокольорові баночки. Мишки обнюхали їх, але вони ні чим смачним не пахли. Тоді найстарша мишка відкрутила баночку синього кольору. В середині була синя фарба. Мишка торкнулась лапкою фарби і лапка стала синя. Мишка поставила лапку на стіл, а потім підняла їі. На столі залишився синій слід. Маленьким гризунчикам це дуже сподобалось. Мишки стали розкручувати баночки з фарбами, вмочувати в них лапки і бігати по столі, залишаючи за собою різнокольорові сліди.
Маленьке мишатко, дуже хотіло відкрити жовту баночку. Воно крутило її і так і сяк, і коли нарешті баночка відкрилась, мишатко, ніяк не моголо дістатись до фарби, воно вилізло на краєчок баночки. Баночка перевернулась, і мишатко стало все жовтеньке.Мишенятко перестрашилось і стало бігати по столі. Воно перевертало інші фарби, і мишки які біля них стояли, теж стали пофарбовані.
Мишки зчинили страшений галас. Художник прокинувся. Зайшов у майстерню. Включив світло, мишки одразу втікли в нірку. А художник побачив, що його пензлики розкидані на підлозі і зіпсовані. А фарби всі розлиті на столі. Сів художник і заплакав.
Мишкам стало дуже соромно. Маленьке мишатко вилізло з нірки, підбігло до художника:
-пі-пі-пі - пропищало воно, - вибач нас будь-ласка.
Інші мишки Теж вибігли з нірки і стали просити в нього пробачення.
- Я пробачаю вас.Але тепер я не маю чим малювати. Мої пензлики зіпсовані, і фарб не має. Художник тяжко зітхнув. Він вийшов з кімнати.
Мишки задумались. І найстарша мишка і сказала:
- Я знаю, як виправити цю шкоду. Червона, зелена, жовта мишка залишаються тут і прибирають, а всі інші за мною.
Три мишки притягнули шматочку і стали нею відмивати стіл і кімнату. А інші мишки розбіглись по місту. Вони зазирали у шпаринки, та щілинки між плками на дорозі, у дірочки в асфальті. Там знаходили загублені копійки. Стягували їх у купки. Найсильніша миша, складала їх на возик, зроблений із горіхової шкарлупки і везла у нірку. А з нірки мишки перетягували монетки, на вже чистий стіл...
Зранку, художник тяжко зітхаючи зайшов у свою майстерню. На столі блищала ціла кучугура монеток. Він дуже зрадів.
-Дякую мишки.
Художник взяв торбину, зібрав ті монетки. Пішов у магазин і купив нові фарби і пензлики.
Потім він почав малювати картину. Жовткеьке мишинятко сіло і дивилось біля нього. І художник вирішив на картині намалювати оце незвичайне жовтеньке мишатко. Тоді прибігли інші мишки.
-Намалюй нас, намалюй нас!!!
Прохали вони. І художник намалював усю мишину сім'ю...
На картину з різнокольоровими мишками приходило дивитись усе місто.
Щастя є
