Кажу, що не треба ставити на ніжки дитину доти, доки вона сама цього не захоче і не зробить. Нехай це буде пізніше, як того бажають батьки, але це буде саме тоді, коли того вимагає природа. Що довше повзає дитина - то гарнішою у неї буде постава. Не вміє повзати - навчіть. А ходити вона й без вас навчиться. Не тримайте дитину в "стоячку" - це не на користь її тілу і навіть розуму. Та шкода, яку може заподіяти вашим улюбленим килимам "повзунок", - ніщо у порівнянні з несамостійністю і малорозвиненістю дитини, котру набуває вона "в рамках".
Якщо вже так сталося, що постава дитини порушилася, лікуйте сколіоз "з розумом". Жоден мануальник, якщо він не хвалько і не шарлатан, не буде лікувати сколіоз виключно методами мануальної терапії. Спеціальний комплекс лікувальних вправ, які слід виконувати тільки лежачи, плавання з навантаженням на "слабкі" м'язи (на одну руку і одну ногу одягають ласту), спеціальний масаж (з одного боку тонізувальний, з іншого - розслаблювальний) і лише потім "м'який" хребет піддається мануальній корекції.
Таке лікування досить тривале, але надійне.
Та найкращий метод лікування - це профілактика. Люди, які цього не розуміють, у віці 35-45 років вже приходять до лікаря з опущеними плечима, нещасним виглядом обличчя і букетом хвороб. Добре, якщо приходять. А не шукають того, хто їх зурочив чи зачарував. Спочатку слід знищити "ворога" в собі. Хвороби - лікувати. Нерви - заспокоювати (недаремно ж природа виділила на нашій спині стресові зони). І взагалі "м'язовий корсет" - це перше, що повинен відчути руками мануальник. За станом цього корсета можна багато чого розповісти і про внутрішні хвороби пацієнта, і про його настрій. І так само вплинути на них. А про духовне здоров'я ніхто не подбає краще, як ти це можеш зробити сам.
.
(від П.Мацкевича, мануального терапевта).зсилка на статтю
http://www.vz.kiev.ua/med/722/4.shtml
http://www.vz.kiev.ua/pop/767/2.shtml
http://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256 ... 08e70.html
