Обхід лікарів. Обовязково?

ми не ходили, просто запросили нашу педіатрису, вона нас зі всіх боків обдивилася, покрутила, порозводила все, що треба. В нас був гіпертонус, то ми поробили масажики. На всякий випажок (через нерівні складки) викликали знайомого невропатлога, яка сказала, що в нас все добре, але педіатр порадила перестрахуватися і зробити узв суглоба. ми зробили - все було ок, на тому наші ходіння закінчилися. Десь за рік поведу до окуліста, на всякий випадок, бо спадковість є...

Ми ходили, в 1 міс до невролога і в 2 міс до ортопеда, показів ніяких не було, просто дільнича направляла. Коли прийшли до невролога то виявили набряк мозку думаю такий обхід не є обовязковим, але якщо є покази, то не варто запускати краще сходити і усунути проблему на ранній стадії.

ми ходили теж, але толку з того мало було - бо всеодно після поліклінічого невролога йшли до провіреного і обласній дитячій, який все спростовував... і ми нічого не пили

Ми були один раз в терапевта, один раз в невропатолога, до педіатра також ходили через раз. З другою дитиною планую ходити тільки коли нам це потрібно, а не лікарю.

ми також до лікарів не ходили.
за власною ініціативою в 3 місяці і в рік були в ортопеда і все.
ось зараз потрібно буде довідку робити в садочок - то прийдеться тих лікарів обходити.

Я зі старшою старалася обминати лікарів десятою дорогою. І власне, через це ми мали проблеми неврологічного характеру з защемленням нерва. Проходили купу курсів лікарів. Тому тепер з малим намагалася відвідувати всіх лікарів. які тільки в карточці писали, шо треба прийти. І навіть більше. сказав якийсь дядько, шо в малого поганий зір на його думку - ми бігом до окуліста. Сказали, шо ше там шось - я бігом до того лікаря. Добре, що перед віддаванням в садік є спеціальна комісія. Я тоді багато дізналася про "букет" в своєї дитини. Може хтось з вас скаже - ну так. лише підти до тих лікарів. то одразу букет знайдуть, лиш би бабло платити. Може тй так, бо я таку позицію маю щодо старших людей. Але стосовно дітей, то довіряю лікарям, а якшо якийсь діагноз і ставлять, то перевіряю в інших спеціалістів. І якшо підтверджується, то намагаюся реагувати швидко.
Я вже назволікалася зі старшою і тепер боюся. Бо в дитячому віці купа хвороб коректується і лікується. а якшо запутсити - то і собі дорожче фінансово і психологічно. Раджу просто вибрати свого лікаря, який би був постійно лікуючим (якшо вас не влаштовує дільничний) і йому довіритися. А він скаже куди і як, якшо шось треба. Ну і слідкувати в картці. якшо написав невролог прийти через пів року, то йти а не чекати.
Моя думка така, що при теперішній екології і прочому - тре буди бдітєльними. Ну але і інстинкти материнські ніхто не відміняв. Якшо бачите, що дитина розвивається добре - то можна не панікувати. Но лікарю всеодно довіряти

Підтримую happymami, краще перевірити і вчасно зреагувати, ніж потім те все розгрібати.
Я з Лізою ходила, куди направляли, і ні разу ніхто нічого поганого не сказав, всюди в нас "здорова". Слава Богу.
Так що не завжди лікарі "шукають".
З синочком теж будемо ходити всюди, куди скажуть.
Я думаю так- якщо діагноз "здорова"- то собі заспокоєння, якщо щось кажуть не так і призначають препарати- то йти ще до іншого лікаря, співставити діагнози, якщо однакові- значить, таки є, лікуватися, якщо різні- радитись з кимось ще, перерити інтернет, розглянути всі за і проти, і вже вирішувати. Я так роблю сама для себе і діткам також. Але зовсім не ходити до лікарів я б не ризикнула, бо мама не завжди може помітити, коли щось не так.(

Хожу куди направляють. Коли був меньший, то часто до дерматолога ходили, бо мучились з алергічним дерматитом. Ще в травматолога-ортопеда були,коли дисплазію кульшового суглоба лікували. До іммунолога і невропатолога сама напрошувалась перед щепленням, бо я дуже перешугана,перед і після вакцинаціїї не знахожу собі місця

какие-то складки, ножки.. Нам ничего такого не делали и не рассматривали под лупу