Останнім часом кого не спитаю, то бачу тенденцію до того, що малятка відмовляються від пустушки. Уже дуже мало можна зустріти дітей, личко котрих не можна розгледіти через то, шо в зубах у них отой кавалок резини. Питання до мамусь, а як у вас з цим дєлом? Користувалися пустушкою?
Особисто я пхала малому пустушку після роддому (як усі мами, котрі бояться дитячого плачу), але він її (як і всі нормальні дітки) справно випльовував. Так як дитина на ГВ може обходитися без пустушки, а плакати він у мене і не намагався (бо ніц не боліло), то я й перестала його тероризувати.
Зі старшою було все не так. Старша ревіла дні і ночі, то я мусила їй давати пустушку, та вона й сама хотіла, шоб шось там калатати в тому свому писочку. вона так яро її "гризла", що коли з*явилися перші зубки, то я змушена була перейти з резинової на силіконову соску, бо вона згризала за 2 дні їх. Силіконова ж прослужила до 1,5 року. Потім ми від соски самі відмовилися.
Які способи відлучання від соски знаєте?
Моя родичка в 1,5 роки доці сказала. шо сосю жабка забрала. І разом з малою кинула її в унітаз. Ну але дитина до такого кроку була готова. Потім час од часу згадувала, але дивилася в унітаз і казала - жаба буль. І всьо. Кажуть - гірчицею мастять. Як на мене - жорстокувато. А ваші мами розказували вам, як ви ссали сосю?