Моя дитина давно і прекрасно говорить. А оце десь другий тиждень як почав перекручувати слова і придувати якісь бумавека пакаляфома, чуса іт.д т.п. Я не знаю що робити. Мене оці його видумаси дратують, бо я могла нормально спілкувати з ним а тепре.....та і людина питається щось а він ніби зовсім не вміє говорити.
И дай вам Бог того вдвойне,чего желаете вы мне.
Может, у кого-то жизнь и как зебра: полоса черная, полоса белая.А у меня как радуга и сейчас мне фиолетово
в мене теж часом видумує і придумує. але мене це пре. тоже вміє говорити нормально і зрозуміло, але любить пофантазувати часом. десь читала раніше про це - нічого поганого в цьому не має - навпаки. свідчить про гарну дитячу фантазію і гарний розвиток)))) коли говорить абракадабру, я можу тож абракадабру казати
я завжди той, ким я собі здаюся - а моє уявлення про себе постійно змінюється А.Жід не кажіть мені шо робити, і я не скажу куди вам іти)))
не страшно. як захоче чогось - спитається нормально... побавиться і перестане. моєму 2 роки, теж говорить досить багато, але деколи дозволяє собі абракадабрати)))) і дуже смішить його, коли я намагаюся це повторити %)
В мене малий, середній, мастак на придумування нових слів. Найкрутіше слово - "молоцмок", про нашого Маркушу. Я вже про деякі слова не впевнена, чи то загальновживані, чи то в нас прижилося придумане Ярославом. Наприклад, "калабанити" ногами, це коли Марко у вані ногами дригає.
КУМКА працює в форматі шоу-руму за адресою Лисенка 8, відкрита: середа та субота 11:00 - 13:00 або за домовленістю, тел. 097-981-97-23
о, моя племінниця відколи говорить - придумує нові слова. їй вже 16, а вдома в неї далі на вимикач світла кажуть ико-еко, а на тітчиного чоловіка - дядько И)))))))))) між іншим, дуже гостра на язик та здібна до навчання дівчина!
мені здається, що то нормально. В Дениса є якась міфічна Трулюлята, яку він на різні лади повторює. А ще ходить і віршики декламує з придуманих слів - основне, що в розмір попадає. Позавчора то була якась вихуята (перепрошую, то просто набір звуків). Діти експериментують з мовою - то добре, розвивається фантазія.
крапка, нічого страшного. згадую, в мене племінник таке всяке розказував, що вуха вяли, і жодного слова не годен був поняти, а бабці - то взагалі з розуму сходили по тому поводу. пройшов час - малий виріс до 3,5 років, і облишив цю свою забанку. може, то воно якось з часом проходить