І от ви побачили в якогось дитяти проблему таку ж, як у вас

[Natalinda]

От, не знаю-незнаю...Я до прикладу що таке інтернет знала давно, а що таке форум і як там спілкуватися, то порівняно недавно...а інформація потрібна завжди.
А щодо того що мусиш вислухати, підтакнути і т.п. - то тут я не згідна. Я до прикладу нічого нікому незнайомому не мушу: хочу - слухаю і підтакує, не хочу - розвертаюся і йду

[гра з вогнем]

Natalinda, а коли розвертаєтеся і йдете - не питають як ви подруг знаходите? ;)

Та коли є настрій, то і я послухаю, що в інших в голові робиться, але сама не підійшла би повчати чи радити чужій людині. Хіба ситуація була б загрозлива для життя.

Тому на запитання топікстартера я написала свою відповідь, а тепер намагаюся пояснити чого я біла ворона і не відчуваю потреби втручатися у життя інших людей :)

Іра, ну шо там, ти то ходила до батьків того хлопця?

[Natalinda]

Ну, я не думаю, що ви біла ворона. Тут же майже в кожному пості зазначають, що то залежно від настрою, залежно від людини...

Я теж навязуватися не люблю і не люблю якщо мені навязуються, але Марта права, багато подруг в мене саме дякуючи таким випадковим розмовам...

Питала от свого чоловіка його думку, то він каже що швидше за все сказав би куди й кому треба піти...

[mala-karta]

Іра, ну шо там, ти то ходила до батьків того хлопця?

не, не бачили його більше :)

[Marta]

Та коли є настрій, то і я послухаю, що в інших в голові робиться, але сама не підійшла би повчати чи радити чужій людині. Хіба ситуація була б загрозлива для життя.

Ви ж казали, що одразу подзвонили б в соціальні служби??? :???:

Гра з вогнем, не ображайтеся, чогось мені ще здається, що справа трошки в іншому...
Наскільки я помітила, то ви зараз не живете в Тернополі, а, можливо, й в Україні. Можливо ви живете в великому місті, а психологія великих і провінційних міст трошки відрізняється?..В великих містах дійсно сіра маса людей, яким до тебе нема діла, які поспішають,зайняті своїм чимось,їхній погляд не затримується ні на чому, і вони не будуть лізти до тебе з порадами, тратити свою енергетику, ти їм чужа і їм нема до тебе діла...
В провінційних містах, і чим воно менше, тим замітніше (наприклад, навіть не місто, а село), люди живуть не поспішаючи, майже всі один одного якщо не знають, то знайдуть спільних знайомих, місце навчання, відпочинку,т.д.
Тому всі якісь рідні, чи що...
нав"язування і дійсно нормальне,щире бажання допомогти-це все ж різні речі...
Звичайно, до незнайомців в наш час потрібно ставитись насторожено, але куди ж тоді котиться світ, якщо ми будемо думати, що чужа людина-це не наше, це нас не обходить!?

[гра з вогнем]

ех, і хочеться вам стільки лялякати :D
значить так:
якщо дитина в синяках чи щось у її поведінці натякає на те, що над дитиною знущаються фізично - я вважаю за необхідне відразу телефонувати в соціальні служби
якщо дитина взяла палку і лізе як танк до моєї дитини
якщо дитина має якусь яскраво виражену шкірну хворобу (а я не знаю що це таке) і йде контактувати з моєю дитиною
- ці ситуації я вважаю загрозливою для життя, і відповідно можу висловити своє бачення ситуації батькам іншої дитини.

зараз я живу в маленькому провінційному місті. так сьо ваші здогадки не підтвердилися :P
але більше не переходьте на особистості, не про мене і місце мого проживання зараз мова ;)

[Alisa]

Я в цій темі абсолютно солідарна з грою з вогнем. Підходити до незнайомої людини і давати поради на рахунок зубиків, прищиків, одягу тощо абсолютно нетактовно.
Якщо людині потрібна порада, вона знайде де її запитати. Якщо щось радить подруга подрузі - то це обмін досвідом. А незнайомі люди мають пильнувати своїх дітей і не лізти туди куди їх не просять.

[Melisa]

Нещодавно мій друг сказав мені ГЕНІАЛЬНУ фразу "НЕ ДУМАТИ, НЕ ГОВОРИТИ І НЕ ДОПОМАГАТИ тоді, коли тебе про це не просять". Іра (мала-карта), вона мені настільки запам"яталась, що я переглянула свою позицію... і вирішила її змінити. Зараз я б змовчала, коли б побачила у сусідської дитини таку ж проблему, як і у нас. :???:

[mala-karta]

Ладно, дівки. Преконали.
Буду мило усміхатися і говорити про погоду :) Не прогадаю?

[Marta]

Ладно, дівки. Преконали.
Буду мило усміхатися і говорити про погоду :) Не прогадаю?

Нє, Іра, говорити тоже не можна, якщо тебе не просять! Такшо мовчи собі, дихай свіжим чи не дуже повітрям!))))))))))))))

Дівчата, та зрозуміло, що це все крайнощі. Треба дивитись по ситуації. Слідувати своїй інтуїції, не нав"язуватись, звичайно, але якщо мені хочеться сказати-я акуратно скажу, так, щоб не образити людину, для того, щоб моя особисто совість була спокійна.=)