Десь три тижні назад ми навчились просити дозволу, коли щось хочеться взяти (МОНЯ?). Тепер історія.
Сидить доня у ванній позавчора. Миється. Ну і в нас там є кілька баночок, рибки, і недавно качка і свинка появились. Ну і взяла вона оту качку в одну руку, а свинку в другу. І як би від імені качки говорить до свинки:
- Моня? (можна)
Відповідає:
- Моня.
Потім повертає голову до свинки:
- Моня? (можна)
У відповідь:
- Моня (можна).
Далі качка і свинка "цілуються".
Дівчата, ми з чоловіком мало по землі не волочились зо сміху. Мала ж сиділа у ванній кімнаті сама, а ми стояли за дверима і в невеличку щілину підглядали за нею.
Потім знову відбувся той же діалог між свинкою і качкою. Але вкінці вже доця їх цілувала по черзі.
От таке в нас Янголятко.