Незручне становище

[happymami]

чи то я така невихована, чи то дитина в мене така чемна - але навіть не згадаю отак сходу, щоб ставив малий мене в незручне становище.

То дитина в тебе така чемна і доросла

А в мене ще був один позор колись, шо я чуть не зарилася під асфальт. Ми в черговий рвз їхали з Києва в Тернопіль. Тусили по вокзалі з Софійкою і мужом. Ну, чоловікові треба відійти в туалет. А мала не пускає, бо вона хотіла бути тільки з ним і тільки коло нього. Якось ми її віддерли, я заговорила її. А коли вона усвідомила, шо тата таки нема - давай хникати і ходити кругами, виглядати в той бік, куди він пішов. І тут раптом зривається і з таким щасливим виглядом біжить, обіймає ноги якомусь дядькові. тулиться і кричить: "Таааааатоооо!". Чувак в шоці. Я в шоці. Мені встидно. Чуваку певно інфаркт чуть не стався. А то просто в нього були джинси такі ж, як в нашого тата і мала поплутала

[Галина]

В мене часом буває, їдемо в маршрутці, якась старша жіночка (тіпа наших мамів 50+) дивиться на неї, а вона на всю маршрутку "Мам, чого та БАБА на мене дивиться!!!", то мені тоді тоже хочеться провалитися під землю... А ще дуже часто як заходимо в маршрутку Діана голосно (вона в мене ну дуже голосна): "Я хочу сісти, де я маю сідати!" І хтось тай уступить місце, але получається, що то я так навчила. Колись ще таке було, приїхали до моєї подружки в гості, сидимо за столом, а моя мала на весь голос: "Мама, я пукнула"
І вчу, і пояснюю, і все одно вганяє маму в краску...

[Русік]

ще дуже часто як заходимо в маршрутку Діана голосно (вона в мене ну дуже голосна): "Я хочу сісти, де я маю сідати!" І хтось тай уступить місце, але получається, що то я так навчила.

Я вже колись писала, що мій раніше теж так робив. Але ніяких незручностей з цього приводу я не відчувала - навіть гордість: нехай їм буде соромно, що їх трьохрічна дитина виховує!