Ранній розвиток, а ви практикуєте??

[krapk@]

Прочитала статтю:

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

«Реакція на раннє навчання може проявитися не відразу, але вона все одно відгукнеться через роки, вилившись відхиленнями в емоційно-особистісних взаєминах з іншими людьми, тіках, неврозах, нав'язливих рухах, заїкання, дизартрії (порушення мови).»-жесть, правда.
«Коли малюкові замість ігор, потішок, дитячих пісеньок та віршиків дають вивчати цифри і букви, формування емоційної сфери загальмовується. Заповнити цей пробіл буде дуже важко. » -ну чого замість, якщо це лише 5-7 хвилин вдень. Що я зроблю, якщо дитина, маючи тисячу іграшок біжть вранці до столу, бере книжку і каже «мама цитати». І от думаю чого у нас нема якоїсь золотої середини? Я не є прихильником раннього розвитку, можливо навіть навпаки, але якщо дитина сама тягнеться, то що казати-ану викинь книжку і бери машику?. Якщо хтось з вас не є противником вивчення букв та цифр в рочок з копійками, то розкажу таке.
Я вичитала чудовий спосіб вивчити з дитиною букви і навчити читати в принципі - швидко, просто, цікаво і недорого. Правда букви ми вже знаємо, навіть не поняла коли він їх вивчив (я кілька раз включила йому презентацію з буквами, пока сама снідала), а тепер спробую вчити буквосполучення. Отже, вам треба кольорові олівці і папір, або дошка та кольорові крейди. На папері / дошці одним кольором малюємо букви (не все - декілька) кожну по два рази, але в різних місцях . Потім змінюємо колір і обводимо кружечком одну букву, напр.. "Б", і озвучуємо, але не букву "Бе", а звук - "Б"; просимо малюка знайти таку ж і озвучити. Дитина знаходить (можна допомогти спочатку) і озвучує, ви - обводите знайдену другу літеру "Б" і з'єднуєте обидві "Б" лінією. Далі міняєте колір і повторюєте все з іншого буквою, - і так з кожною - один колір - одна пара букв. Коли літери вивчені, переходимо на прості склади: так само пишемо пари складів, але спочатку на одну і ту ж голосну - "БЕ-БЕ", "КЕ-КЕ", "Се-Се" ... Потім те ж, але вже НЕ на одну голосну - "ТУ-ТУ", "ЖИ-ЖИ" ... потім прості слова з двох складів, як ОСА, ЖУК, МАМА. Мій Юрчик вже знає всі букви, лиш звичайно деякі з них звучать як одна, типу ш,щ, ж… Ну тобто як знає, впізнає їх. Знати-це вміти писати їх. Я не те що прихильник такого раннього вчення, все вийшло само собою, тож думаю чого не спробувати. Хоча знаю, що є дітки які знали букви в 1,6 але читати почали мало не в 5 років. Але є і такі що в 3 з копійками читають. Це все індивідуально, але ж приємно. Ще нам тато купив "Букварь для малышей от 2 до 5" Е.Бахтиной, він на превеликий жаль на російській мові, але такий кльовий я просто в шоці як кльові асоціації зроблені. Про цифри. Ми вміємо рахувати до 10, але це просто він запам’ятав, тобто він поки що не розуміє що таке 2 машинки що таке 4 що таке 8. Як навчити розрізняти кількість-я от не знаю. Діліться і ви своїми підходами і випробуваннями.

[мешканка]

Я нейтрально відношусь до раннього розвитку. Йду "навмання", орієнтуючись на побажання дітей і їх зацікавлення. "Раній розвито" то спірне поняття. Всі діти розвиваються і кожен по свому. Хтось-студіюючи з батьками букварі і читанки, а хтось-в селі біля худоби та землі ;) Можливо, якби в мене була одна дитина то я б їй приділяла більше часу і намагалась її бельше всякого навчити, але в мене їх троє-то часу навіть на елементарне не вистачає. В нас виходить "загальний ранній розвиток", груповий, так сказати.
В зв"язку з професією я опрацьовувала різну літературу по даному питнню то зійшлась на думці, що "форсований ранній розвиток" несе в собі також і багато негативного. Як то кажуть: палка з двома кінцями.

[flower]

мені здається шо то таки зарано оте вивчення букв і решта, але час покаже може і в мене дитина буде бігти з самого ранку до книжки, то тоже як і Крапка буду вчити. А так то нехочеться забирати дитинства, все встигне ше вивчити. Поживем побачим. Я от думала з народження 2 мови дитину вчити, але таки передумала, дуже пізно такі діти починають говорити, тай не факт шо навчу правильної вимови...

[Тань]

мені теж так донедавна здавалось, що зарано вчити букви, коли ще дитина добре говорити не вміє..але тут велику роль відіграє саме процес і підхід до навчання. В мене мала в 3,5 р.знає весь алфавіт, і складає склади МА МО МУ і я бачу що вона реально кайфує від цих знань...звичайно це похвально але зовсім не моя заслуга... я собі взагалі на майбутні 2 р. задач навчити алфавіт не ставила..Головне тепер щоб до шкільного віку не забула..Дякуєм нашій тьоті, яка своєю харизмою за допомогою блокнота і олівця подає знання в ігровій формі, вчить дитину читати, писати, малювати....і я, перечитавши купезну стопу книжок по ранньому розвитку дітей бачу....ну його заморочуватись , основне щоб дитині було цікаво, приносило задоволення і бажання вчитись, вірніше граючись здобувати нові знання..

[georginochka]

Моє ставлення до раннього розвитку дуже суперечливе :? Ніби й хочеться виростити генія, але й щоб дитині не зашкодити. Якщо дитині цікаво, то можна вчити її всьго, що хочеш (головне не завеликими порціями) і не циклитись на тому.
Вибирала я чим би таким розвивати, а малий вже й виріс :) Я не здатна систиматичності чимось займатися з дітьми - то не вистачає часу, то бажання (як не в мене, то в них), то натхнення. єдине що в нас вийшло вивчити з Марком до трьох років (з того, що могло б вважатись раніше загальної норми ;-) ) це рахувати до 11 (не просто віршиком, а предметно) і вивчити майже всі цифри. Але це не завдяки якійсь методиці чи заняттям, а просто читали книжку про Петрика Пяточкина де той рахував слоненят і синочок сам захотів щось рахувати. І за кілька днів "давай щось порахуємо" і навчився. А з буквами туго. Знає всього 8-10 і не дуже то йому цікаво. Спробуємо методику, яку описалаkrapk@.

[Alisa]

Я практикую.
Вчимо коліри, розміри, фігури, тваринок, хто що їсть, де живе тощо - все в ігровый формі.
Для мене ранній розвиток - то не алгебра з пеленок, а пізнаня навколишнього світу.

[krapk@]

ну генія я теж не збираюся ростити, а щоб дитині не було важко в школі(зараз вже 1-3 класи такі важкі), шоб вона вміла вчитися, думаю ось моя мета. А оці висловлення забирати в дитини дитинство-я не розумію. Хоча... Може і є навіженні мами які гуляти не ходять з дітьми а заставляють їх рівняння розв'язувати в 5 років - я категорично проти. Ми навіть тепер гуляємо 2 рази вдень по 2 години щоразу, вчимося гратися іграшками-хоч моя дитина не любить це робити. Чомусь найкраща іграшка в нього зараз це книжка. Може я даремно їх стільки в наї накупила?? Він годину може гортати туди-сюди і випитувати. А ще одна цяця-газета, він листає і у заголовках шукає великі букви і всім показує. Видно йому просто по кайфу, що всі хвалять і кажуть аяяй який розумний хлопчик.

[georginochka]

Я практикую.
Вчимо коліри, розміри, фігури, тваринок, хто що їсть, де живе тощо - все в ігровый формі.
Для мене ранній розвиток - то не алгебра з пеленок, а пізнаня навколишнього світу.

А хіба це ранній розвиток? Може я щось неправильно розумію, але по моєму це просто нормальне часопроведення свідомої мами, в якої є час, з дитиною.
Я розумію під раннім розвитком саме заняття з дитиною за якоюсь вже існуючою (Домана, Монтессорі іт.д.), чи самостійно розробленою методикою. Коли стоїть мета навчити дитину чогось швидше.

[ksana]

Різні думки про методики раннього розвитку
Знаменитий психолог, з досвідом роботи з дітьми більше 40 років, Еда ле Шан, вважає, що методики раннього розвитку вводять дитину в стан стресу, приводять до хвороб і проблем з психікою.
Є думки Жанни Цареградської про те, що ранній розвиток тільки шкодить. Вона дуже цікаво відмітила, що майже всі методики раннього розвитку придумали чоловіки, тоді як тільки жінка-мати дитини може ідентифікувати себе з дитиною, і точно зрозуміти, що дитині треба в даний момент і в даний період життя.
Є думка про те, що до трьох років чоловік (батько, дід,) може виступати виключно як помічник мами, а ніяк не вихователь. Не ставте небезпечних експериментів на дітях
Існує маса теорій, існує маса методик, маса думок. Що ж потрібне дитині? Як показує практика, в процесі розвитку науки якісь методики з’являються, потім їх критикують, і вони зникають А на зміну їм приходять інші методики. Що ніколи не підводить – це метод природного виховання. Метод, випробуваний сотнями тисяч поколінь до нас.
Так росли всі люди, поки не стали вигадувати всякі методики.
Природно для дитини:
• Бути на руках у мами, поки вона не захоче досліджувати навколишній світ, наприклад, повзаючи.
• Отримувати груди на вимогу скільки дитина хоче, бажано до 2-3 років.
• Отримувати природний прикорм, і поступово вчитися їсти – спочатку руками, потім ложкою.
• Висаджуватися. Мама, знаходячись в безперервному контакті з малюком, чітко знає, коли йому треба “на горщик”. Пізніше, після року, дитина САМА ходить на горщик.
• Жити на природі, в будинку, у великій сім’ї з декількох поколінь.
• Без обмежень досліджувати навколишній простір, постійно його розширюючи.
• Розвиватися за допомогою звичайних навколишніх предметів, і вбирати народну мудрість – пісеньки, пальчикові ігри, долоньки. Всі розвиваючі заняття повинні відповідати віку і не перевантажувати психіку дитини.
Багато педіатрів останнім часом акцентують на тому, що їм доводиться працювати з численними хворобами внутрішніх органів, які раніше дуже рідко спостерігалися у дітей, і серед дорослих більше асоціювалися з стресом. Наприклад, виразка, випадання волосся, коліт. Можливо, це викликано тим, що діти переобтяжені інформацією, і страждають від стресу.
Можливо, автори “методик” не замислюються про те, що в ранньому віці можна розвинути мозок, проте це не потрібно і несвоєчасно, тому що психіка до цього не готова.
Дитина приходить в наш світ, і на нього навалюється величезний потік інформації. Завдання батьків складне: з одного боку забезпечити розвиток інтелекту, а з іншого – забезпечити спокій і здоров’я.
“Читати і писати раніше, ніж ходити”
Тут нічим гордитися, якщо чесно. Ходити треба раніше, ніж писати, читати і рахувати. Окрім задоволення батьківських амбіцій – що ще дає таке раннє читання? Навіщо воно дитині так рано? Щоб він закінчив школу на п’ять років раніше? А це навіщо? Щоб він прийшов в інститут, і відчував себе не в своїй тарілці? Або, щоб раніше почати наукову кар’єру?
Рано розвивати дитину не треба. Дитині треба адаптуватися до нашого складного світу, і робити це треба поступово. У п’ять-шість років при традиційно-ігровому способі навчання дитина вже читає і пише, знає все необхідне для свого віку.
Необов’язково бути людиною-енциклопедією, це не веде ні до здоров’я, ні на щастя. Головне – це бути здоровим, щасливим, і мати потенціал розвитку, інтерес до навчання! Важливо пізнавати мир природним чином, по ходу розвитку емоційної сфери.

[Nin4ik]

Не знаю, але зі старшим сином ніякими особливими методика ми не займалися, йому реально подобались конструктори, і в 2,5 роки він складав маленькі бріки, звісно ж не по інструкції, а так, як йому виходило, чи на що вистачало фантазії. Букви, цифри... я на цьому зовсім не зациклювалась

Але, зараз він у другому класі, враховуючи, що народився він в кінці листопада, а вчиться чи не найкраще (краще за нього, тобто має усі 11 за семестр, а в нього є одна 10, лише в дівчинки, яка ще молодша)... почав читати лише в школі, але в нього є дуже гарна риса - посидючість і бажання бути найкращим!!!

І ще зараз були контрольні, які він один з класу і з української і з математики писав на 12 балів, це говорить про те, що сама дитина розуміє теми предметів. І ще на додаток він уроки зараз робить на групі продовженого дня, бо потім можна ще з дітками погратись... я казала, якщо побачу погіршення оцінок, то це йому не буду дозволяти робити, буде робити при мені уроки, але оцінки говорять самі за себе. і ще коли він робить уроки, то я стараюсь, щоб він сам робив домашнє завдання, просто на чернетці так як розуміє, а вже потім ми розбираємо якщо щось не так.

Я за те, щоб навчити малюка думати, міркувати, аналізувати побачене, і зовсім не обов"язково в 3 роки знати всі букви і цифри, якщо дитині подобається це одне, але не самоціль! Хоча менший мені зараз теж бере книжку і приносить зі мною читати, хоча я така лінива, що сама може б і книжку йому не відкрила