Те, що скажу, це моя дуже суб"єктивна і особиста думка, але роблю це для того, щоб показати дещо інщий погляд збоку. Звісно, я не бачила дитини і все тільки, і неповно, знаю, зі слів мами в цій темі. Але.
Поправте мене, якщо я перебільшую - але для дитини 2,2 року говорити реченнями (вже півроку) - це дуже суперово. Моя Марго, а їй нині 2,1 говорить слів з 30 тих, що я зафіксувала і розумію, ще певно стільки ж мені не зрозумілих уривків слів і говорити реченнями навіть і на думці не має (бачу цю хитру штучку наскрізь
)
Так от, особисто мені в твоїй ситуації,
Тиха, бачиться, що мовленнєвий апарат фізіологічно не встигає за думками і потребами дитини, і твого хлопчика це звичайно може дещо нервувати, плюс твоє особисте ставлення і переживання з приводу, я б сказала трохи надумане. З одного боку, він хоче тобі вгодити і це зрозуміло, з іншого - можливо, має місце криза трьох років. Всьо це до кучі може викликати всі ті ситуації, що ти описала.
Я не дарма запитала, про інші підстави йти до невролога, крім затинання, бо, якщо в анамнезі в дитини важкі пологи, родова травма, передчасні пологи, затримка психо-фізичного розвитку в першій рік і т.п., то це одне, а якщо дитина - народилась вчасно, не мала жодних проблем з здоров"ям - фізичним і психічним до тепер - то це зовсім інша справа. Бо в першому випадку зрозумілий і похід до лікаря, і призначення ліків, а в другому - я б радше пішла до дитячого психолога, або як до неврологів - то принаймні двох.
До речі про призначення. Магне Б6 - головна підстава для призначення - дефіцит магнію в організмі, доведений
клінічно(тобто на підставі відповідних аналізів. Як мінімум.
Тиха, чи у вас підтверджений клінічно дефіцит магнію? Бо якщо дефіциту магнію немає, а внаслідок прийому ліків буде його надлишок - то це тим більше призведе до проблем зі здоров"ям. Гліцин - перше, що побачила в неті - препарат для лікування алкоголізму...
Останніх 10 років занйшов застосування і в педіатріїї. Хвалять, наголошують на індивідуальній дозі, яку призначає виключно лікар, і заувага:
- | +
- (цитата із статті)собливості, про які в анотаціях не пишуть, але оскільки в житті це спостерігається, не сказати про це не можна. Гліцин впливає на обмін – дуже індивідуальну річ, у кожного має свої особливості. Але якщо препарат має такі ефекти, як поліпшення уваги, навченості, можна зробити висновок, що це не на 100% седативну речовина, є в ньому і стимулюючий ефект, і він необхідний. Але ось цей самий стимулюючий ефект іноді неважливо переноситься хворими, у яких центральна нервова система і без того перезбуджена. А може, просто не вистачає або надлишок якихось речовин, медіаторів у мозку – але я спостерігала випадки підвищення збудливості від гліцину, провокації невротичних ознак – почуття страху, внутрішнього збудження, тривоги. Ці особливості не описані в анотаціях, але, оскільки практика показала, причому неодноразово, їх можливість, пам'ятати і знати про їх необхідно.
Про цераксон я взагалі промовчу... Людська психіка дозріває десятками років, і втручатися в її розвиток без серйозних об"єктивних підстав - це як мінімум нерозумно... Особисто я почекала б з початком прийому перерахованих ліків, поспостерігала б за дитиною і при потребі порадилась, як мінімум, ще з одним неврологом.
Перепрошую всіх за великий об"єм тексту, але не сказати нічого я не могла.
Так, я не маю медичної освіти, все, що я написала - базується на моєму ообистому досвіді і інформації, яка у вільному доступі в неті, я не заохочую спіпо вірити тому, що я написала, навпаки, прошу і навіть вимагаю - не вірити, перевіряти самому, збирати інформацію, співставляти факти, самому стати психологом для своєї дитини, відкинувши паніку і надмірну стурбованість.
Тиха, почитай про кризу трьох років та історії тих мам, які пережили її зі своїми дітьми. Можливо, вона саме починається у вас? Бо може проходити в різний час і по-різному. Бувають і дуже важкі випадки, є такі ситуаціїї, що коси стають дибки, але вони переживались, іноді навіть без застосування заспокійливого чаю, на кажучи про серйозніші речовини і препарати...
Вже кілька днів як синок почав заікатись, чи як то правильно назвати... Повторювати перші склади слова. Наприклад, каже "мама, ро-ро-розкажи про...", "я я я хочу" і таке подібне. Не завжди, але досить часто, щоб звернути на це увагу. Я попросила його говорити гарно, то після того він коли починає отак запинатись, повторює фразу по складах. Зараз йому 2,2, реченнями він говорить вже добрих півроку. Іноді видається, шо думки стали швидкі і мовленнєвий апарат не встигає за ними. Але ж як знати, чи то нормально? 
