Не хочу! Не буду!

[nelly]

Як я Тебе розумію, то мені здається якийсь етап відокремлення особистості. Моя старша то придумала що її кусає одяг, то крики були перед виходом постійно, а якщо вийти з дому треба пару раз, то кришу мені зривало зразу...
Я просто старалася в спокійній обстановці пояснювати, що мені не легко і як мені ранять серце такі фестивалі, говорила, що вона доросла і має розуміти що є ситуації коли такі істерики не доречні. Не скажу, що взагалі не псіхує зараз в таких ситуаціях, але якось пустило, принаймні у розмові розуміє, що мені дуууже погано від такої поведінки.
Може хай чоловік поговорить по хлопчачому, що це не достойна поведінка чи типу того.

[TYulia]

А мій малий то не так щоб агресивно протестував, просто мене не чує коли я по доброму говорю.
Кажу йому що має 3-5 попередження на день, якщо всі використовує то ввечері мультик не дивиться, але часто це породжує додаткові плачі за тим мультиком. Якщо таки таки начудив жорстко протягом дня, то стараюсь дотримати слова, а якщо то були якісь легкі непослухи, то деколи даю шанс реабілітуватися (прибрати в себе в кімнаті, прочитати яку хоче казочку, чемно повечеряти т.п.)