Як я Тебе розумію, то мені здається якийсь етап відокремлення особистості. Моя старша то придумала що її кусає одяг, то крики були перед виходом постійно, а якщо вийти з дому треба пару раз, то кришу мені зривало зразу...
Я просто старалася в спокійній обстановці пояснювати, що мені не легко і як мені ранять серце такі фестивалі, говорила, що вона доросла і має розуміти що є ситуації коли такі істерики не доречні. Не скажу, що взагалі не псіхує зараз в таких ситуаціях, але якось пустило, принаймні у розмові розуміє, що мені дуууже погано від такої поведінки.
Може хай чоловік поговорить по хлопчачому, що це не достойна поведінка чи типу того.