Родинний форум "Сімейка"

моєму малому майже 2, і до повноцінних розмов йому Далеко . Я слова розібрати не можу, а речення
Моя старша теж почала рано говорити, і був досить довгий період часу (навіть зараз ще часом є) - що вона повторювала перші склади - було видно, що вона подумки підбирає наступні слова, чи забула що хотіла сказати і оті перші склади повторювались багато разів. Це страшно дратувало, але я старалася повторювати, щоб вона заспокоїлася, подумала що хоче сказати а тоді говорила.
І ще - дитина відчуває, що вас непокоїть оте її "заїкання". Можливо малий після прийому в лікарки і зрозумів, що щось не так. От і почав більше хвилюватися.
Я б 10 разів подумала, чи давати ліки, навіть, якщо вони "зовсім безпечні"
Про те, що син мамин - значить нормальна дитина 2 років :) Почнете більше спілкуватися з іншими дітками (точніше він почне більше цікавитися таким спілкуванням) і поступово це переростете.

Тиха написав:В Свірськоі. Ще сказала, що він дуже "мій" і це недобре, важко буде до садочку звикнути.А що з тим робити, я не знаю. Я дійсно весь час з ним, а останнім чамом навіть в іншу кімнату мене не відпускає. Бабців-дідів поблизу немає, у друзів своі клопоти..

А чий же він буде в два роки )))) Хіба ми дітей ростимо для садочку? Він же ще маленький! Не спішіть дорослішати ваших дітей ))))
І взагалі, більшість дітей до двох тільки-тільки починають розбалакуватись. Старший після двох почав щось більш менш зв'язне,
мала почала рано балакати, то теж був період затинання, і я бачила, що вона хоче багато сказати і не встигає за думками. І це не було кілька днів, це було кілька тижнів.
А що лікар призначив ліки, ну як мінімум "мусів щось призначити, раз вже прийшли".
Тобто, якщо

Тиха написав:Іноді видається, шо думки стали швидкі і мовленнєвий апарат не встигає за ними. Але ж як знати, чи то нормально?

, то це дуже нормально.

Тиха написав:поменше говорити

а ця порада невролога мене просто вишибла

Мене теж вбило "дуже мамин" і "поменше говорити"!!!
Вже думаю,чи то я перечиталася,чи що?Логіки немає зовсім.
Звичайно,що дитина має бути в цьому віці мамина і жива мова-спілкування необхідні!!!
Мамі раджу лиш заспкоїтись і навести контакт тісний з дитиню і насолоджуватись тим часом.

І я вражена від рекомендацій лікаря
Взагалі не розумію як можна за один візит робити такі висновки і давати такі поради. Тим більше, що якщо проблема і є, то вона швидше за все справа психолога, а не невролога ;) І невролог повинна!!! була вас направити до психолога ;)
Мамина дитина в два роки будуть проблеми в садочку
Тиха, сходіть краще до толкового!!! дитячого психолога, щоб заспокоїтись і дитина не відчувала маминих переживань ;)

Ох дівчатка, я вам так вдячна за підтримку!!! Розумію, що заспокоїтись потрібно найперше мені і чоловікові, бо оця тривожність так знижує критичність мислення Соромно зізнатись, але у нас з чоловіком десь валяються дипломи психолога Хоча психологом себе не вважаю, з дитиною вчуся по-новому, вся теорія сприймається геть по-іншому, ніж в універі, а практика вносить свої корективи у її розуміння)
Моя дитина дійсно гарно говорить як на її вік (роблю висновки із спілкування з дітками-однолітками), говорить багато, віршів знає тьма, часто собі їх під носа мугикає, знає фрагменти казок, вивчив алфавіт. Хоча я не прихильник раннього розвитку, ініціатор синок. Просить мене читати йому багато, і алфавіт просив читати, просто букви. А потім казав "Будем знати букви", що означало показувати на букву в книжці і запитувати в нього, яка це буква. Зараз фішка - читати по буквах вивіски)
Візит до невролога мене теж розчарував. Тривав він хвилини три, синок відмовився іти на контакт, не вимовив ні слова, трохи полежав на підлозі, показуючи свій протест.. З цього лікар зробила висновок, що дитина моя "вредна" і перепитала, чи є у нас істерики. Ще "вгадала" про довготривале гв, натякнула, що це основна причина того, що він "дуже мамин". Сказала, що треба трохи внормувати нервову систему і вона пропише ліки. Я перепитала - заспокійливі? - вона сказала, що ні, це такі легенькі ліки, щоб внормувати нс, і всі вони солоденькі Попити місяць, як не пройде, прийти ще раз. Все.
Я вийшла в шоці. Попередньо начитавшись в неті, була готова до якихось досліджень головного мозку типу ЕЕГ.. І ще було відчуття, що до цього часу я все робила не так - спільний сон, гв до 2 років, наш тісний контакт... Таке враження, ніби неврологи і психологи живуть на різних планетах. А коли побачила рецепт з цераксоном, чуть не впала. Це легенькі ліки? Нічого не маю проти цього невролога, чула, що багатьом вона допомогла, але призначення дійсно як для мами, яка прийшла, щоб її дитині щось призначили, і чим більше, тим краще.
А з сином дійсно відбуваються дивні речі. Вчора ввечері не міг сказати простого речення, настільки запинався. Сьогодні зранку також заїкання було досить сильним, а під обід все пройшло. Ще сильно не радію, розумію, що воно може повернутись, але все ж це для мене таке полегшення! І - що цікаво - перестав заїкатись, почав знову кусатись і битись

Я чула про неї, що вона справді допомагає дітям, але із серйозними!!! неврологічними проблемами. За три хвилини ставити "діагнози" просто спостерігаючи за дитиною ну не можна так, не можна...

а, ну і діагноз у нас - неврозоподібний стан

насправді оці секундні прийоми то жах, я ходила туди, до Свірської,то знаю. дитину немовля вони оглядають сяк так пару раз струхнувши чи стукнувши , може вже акуратніше , но 10 р назад то було мені дивно. а ще натяк що тре благодійні внески внести. ну я то подумала що як на гоголя на кабінет ) тай поклала 5 грн, вона так на мене глянула а потім виявилося, що то фіксована сума в 100 грн (10 р тому, то суттєва була сума для мене, при мінімальній зарплаті в Укр. в 260 грн) но я здала, звісно) бо ж тре було там ходити на реабілітацію. не знаю які там зараз розцінки

Тиха якщо чесно то дивно читати це про Свірську, нам вона досить непогано допомогла, правда ми за 1 прийом платили 150грн. Але приймала нас довго кожного разу, показала мені які вправи робити з малою, виписала комплексне лікування з вправ, масажів, купань. Ліки теж виписувала, але почитавши інструкцію я ліків дитині не давала. В нас був діагноз мязева гіпотонія. Мені казали що діти з таким діагнозом до півтора року навіть самі не встають, мала моя вставати почала сама в 10 місяців і самостійно почала ходити в рік. На мою думку вам варто покладатися не лише на лікарів, почитайте, є багато статтей в інтернеті про альтернативні методи. Я жила в сімї де була дитина з невротичними розладами, вони застосовували звуко терапію і розтирання сухою щіткою і точковий масаж. Доречі, те саме я і своїй малій робила коли в нас почалися проблеми після постійних хвороб, лежань в лікарні мала була дуже збуджена і нервова. Я не знаю на скільки багато інфо є російською, я шукала на англійській, ну і найбільше нам допомогла іпотерапія, я вже про це не раз писала. Відколи почали ходити до коней пройшли всі неврологічні симптоми, мала почала дуже добре ходити і говорити.