І я вставлю свої 5 копійок. Сама маю вроджений астегматизм. З дитинства була дилема носити окуляри чи ні. Одні окулісти казали, що треба носити, бо без них зір буде падати, інші казали, що навпаки, хай м"язи тренуються, бо в окулярах розслабляться і тоді буде падати. І я то носила, то знімала окуляри. З 9 класу по 2 курс ще вдягала їх ситуативно, переважно для навчання, щоб на дошку дивитися. А з 2 курсу вже вдягла на постійно, лише для читання скидаю. І от зір мені весь час падав-падав, аж поки я не вдягнула окуляри на постійно. Відтоді вже більше 10 років хоч не погіршується.
Щодо вправ. Ходила я на ті вправи все дитинство аж до студентських років. Поганого вони не зроблять, але і зір не покращують. Вони просто трошки знімають навантаження з м"язів. Той самий ефект, що вдома просто поробити собі вправи, хоч і без тих скелець.
Думаю, про всяк випадок перевірити старшій зір, а то мало лі, ми з чоловіком двоє очкасті. Думала, до того Смоляка сходити. Але чула нещодавно і негативний відгук. Що він вже старий, методи і обладнання в нього старе, і він всім виписує одні й ті самі каплі. І щось розгубилась тепер, куди йти