nadusha » 24 березня 2012, 16:25
В мене з поліклінікою на Злуки не надто приємні спогади... Я була на 5-6 місяці вагітності і в старшого заболів зуб. Йому тоді було десь 4 рочки (+-) і вже був досвід спілкування з стоматологами цієї поліклініки(Кварцяна, Тархут , Шпитко). Досвід був не надто приємний, можливо вони не хочуть шукати підхід до дитини, можливо я багато від них хочу... Так от. Я вагітна сиджу в черзі(довгенько), Артемчик починає капризувати: не піду, буде боліти. Вмовила, що якщо потерпиш і залікуємо зубчик купимо тобі якусь іграшку. Заспокоївся. Чекаємо ще. В кабінеті плаче дитина, Артемчик знову починає вередувати: не піду, боюся. Повз нас проходить санітарка і починає: та нашо ви мучите дитину, та він вам вночі пісятись буде, та в нього косоокість може бути від таких переживань!!! Я промовчала,і напевно даремно... Бо як зайшла в кабінет, та вже нею була проведена бесіда про маму- нелюда. Нас зустріли словами"То тебе мама мучити привела?". Мені сльози навернулись на очі, бо я лише хотіла залікувати дитині зуб, позбавити його болю(знаючи, що як народжу мені вже буде не до зубів)... Артемчик на такі слова розвередувався ще більше, на крісло ми сіли в сльозах, рот відкрили з горем пополам. Витягли йому тимчасову пломбу. А потім лікар Шпитко Так "ніжно " гаркнув "Ширше відкрий!!!" , що малий розревівся ще більше. Лікар мені сказав: "Не мучте його, хай залишається так." Я вже дрижачим голосом і з сльозами під верхом намагалася сказати, що як залишити розбурований зуб відкритим? та туди потраплятиме їжа, буде ще більше руйнування? На мене налетіла та сама санітарка з словами Та що ви за мама така? Я розревілася сама, забрала малого, вийшла з кабінету. Ревіла ще десь хвилин 10 надворі, поки заспокоїлась. Але вихід з зубами знайшовся: ми лікуємо в Козівській стоматології в Левицького Ігоря Івановича(в мене там працює мама). Він вміє знайти підхід до Артемчика: Який зуб сьогодні ремонтуємо? Я тобі подую повітрячком на зуб ось так(дує повітрям на долоньку), правда не болить? Ти так чемно відкриваєш рот, мама мусить за то купити велику машину! І т.д... Він нам і загерметизував перший постійний зубчик. Тепер Артем їде в Козову до "його" стоматолога без плачів. Вчора ходили в стоматологію на Злуки підписувати стоматолога на медогляд в школу, то підписали і бігом звідти! ;)
Дозвольте собі йти по шляху, який робить вас щасливим, не засуджуючи і не картаючи себе за зроблений вибір.