Глобальні оголошення!



Есе "Народження-це Диво".

Наші конкурси, голосування, визначення переможців

Re: Ессе "Народження-це Диво".

Повідомлення mari » 05 квітня 2014, 20:38

Дива
Кожен з нас сприймає дива, які відбуваються в нашому житті по різному. Незважаючи на те, що вони оточують нас усюди, від сонечка, яке будить нас вранці, неба всипаного зорями щоночі, до неповторного слова СІМ’Я, коли двоє зовсім різних людей, зустрівшись, об’єднують свої долі, живуть та присвячують своє життя один для одного. Але тільки на даний момент я змогла осягнути всю повноту змісту та велич слова диво – коли із двох клітинок зароджується життя, коли жінка має змогу відчувати політ тисячі метеликів під серцем, і усвідомлювати що це її дитя, плоть і кров двох людей, що кохають один одного.
Вагітність – всього лише 10 букв розказують про те. Чого не описати мільйонами слів. Скільки змісту приховано у цьому слові, скільки тривоги і переживань колосальної відповідальності за нове життя, зовсім крихітної та повноцінної людини, яка живе в мені, а згодом і в руках, скільки радості і сліз щастя пролито за такі довгоочікувані і швидкоплинні 9 місяців, скільки безсонних ночей пролетіло в мріях про найцінніші миті життя – коли я пригорну Тебе до серця, зазирну у маленькі оченята, покрию поцілунками крихітні пальчики , про Твій сміх, перші кроки та обійми.
Носити під серцем дитя – період найбільшої насолоди, ейфорії, щастя, радості і посмішки, яку не можливо зняти з обличчя, тому що саме жінка прийшла на Землю для продовження роду, тільки їй Бог дав чудовий дар – відчувати те, про що чоловік може лише здогадуватися та тихо мріяти, та лише у тілі жінки може битися два серця одночасно.
Я вдячна Богу за неповторний шанс, який я отримала в житті,- реалізувати себе як жінка в сім’ї та в суспільстві, за надзвичайне диво виношувати дитя та мати змогу дати початок новому життю.

Акименко Юлія
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6726
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3721 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 15 р.донька Анна Марія

Re: Ессе "Народження-це Диво".

Повідомлення mari » 06 квітня 2014, 10:31

Нашепочу вам сон я на вушко…

Потяг цього разу надто довго повз темними полями, селами, біля заспаних хатин, ніби хотів показати мені, яка вона довга - дорога додому.
А бути вдома дуже хотілося. Хоч і минуло лише кілька днів, як я поїхала звідси, але серце стискалося щоразу, коли дивилася на книжечки, куплені в подарунок рідним малятам. Як вони там?
Їздити на фестивалі, виставки доводилося нечасто. Але завжди тягнуло якнайшвидше повернутися додому. Не те, щоб поїздки не давали задоволення, адже така зайнятість була тільки в радість, та ще й на хліб додавала чимало, але… над усе кортіло повертатися до рідних рученят, палаючих оченят і теплих обіймів.
Ще трошки, ще кілька хвилин... Вже будинки рідного міста видно, виглядають де-не-де безсонними очима-вікнами.
Ось і мій перон. Холодний, мокрий, але свій і від того теплий та рідний. Нарешті вдома. Тепер таксі й за кілька хвилин я цілуватиму теплі личка моїх малят.
… дверний замок звично заскрипів, ніби привітавсь, і прочинив назустріч двері.
- М-р-р-р-р-р, – муркотлива кішечка потерлась об мою ногу і відійшла вбік – мокра, холодна її господиня, але все-таки своя. Потягнулася солодко.
- Хороше тобі, кицю, тут вдома, – шепнула я. – Тепло, сито, чого ще треба? А там така мерзлота… та нічого, головне, що я - вдома. Як наші малята? Знову навчали тебе чогось? От шибеники малі! Мабуть, сплять… піду до них. Привітаюся тихенько.
У дитячій кімнаті пахло молоком і… дітками. Поцілувала старшу, потім маленького. Такі теплі, розніжені… солодкі.
- Мої рідні… - притулилася щокою. Тільки носики соплять. Лиш би не розбудити.
Якби не пізній час, зустріли б, як завжди, в порозі. Прибігли б, мало з ніг не збивши й обійняли міцно.
- Скучила за вами… Ой, як скучила! Як добре десь у світі не було б, а тут, біля вас, мені найсолодше. На добраніч, мої хороші. Зайченята мої любі… Погріюся трошки біля вас.
Прилягла. Притулилася до теплого волосся. Сопуть. А пахнуть як!
Коли ще були маленькі - старшенька, а потім і менший, - як я любила тримати вас на руках. Ви засипали, повіки ставали важкими й оченята стулялися. Зручно вмостившись на моїх руках, ви мирно посапували, як от зараз. А я завмирала, щоб не розбудити, і тільки вдихала ваш теплий запах дитини і молока. Які це відчуття! Аж у голові паморочилось і внизу живота щось солодко лоскотало. Мої дітки… Знайте, що я завжди буду з вами! Що б не сталось, як би життя не повернуло. Не знаю, як мені це вдасться, але буду вчитися, буду старатися, буду молитися за вас. Щоб у вас усе було добре, щоб ви були щасливі, навчуся вас розуміти, слухати, чути, підтримувати. Не знаю, чи сама це все вмію, але… ви мене навчите, добре?
Може у когось це материнське відчуття виникає по-іншому, але у мене прийшло відразу, як дізналася, що чекаю вас, першу, а потім і другого. Не хочу когось засуджувати, чи комусь докоряти, бо ж усяке в житті буває, але знаю про себе одне – тільки-но зрозуміла, що у мені є нове життя, – все, я відповідальна за це життя, не віддам його ні за що і нікому, не дозволю скривдити. Не лише через те, що гріх чи інші моральні заборони. Просто НЕ ЗМОЖУ! Адже я така велика, сильна, доросла, і те маленьке життя, яке в мені, мені довіряє, воно поки не народиться, має лише мене, захистком. Як же я можу його зрадити? Ніколи!
Отак і вас. Тільки дізналась - і все: не зачіпайте, моїх зайченят!
А тепер, мої любі, нехай вам насниться велика, біла і пухнаста киця, гарна й привітна. І я теж піду відпочину з дороги.
На добраніч, солодкі…

Ірина Мацко
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6726
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3721 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 15 р.донька Анна Марія

Re: Ессе "Народження-це Диво".

Повідомлення mari » 06 квітня 2014, 10:39

Якось так живеш собі для себе і не сильно думаєш про щось глобальне, бо ж ще є час, або навпаки бо ще не час.
І ніхто не знає коли той час настане.
Хоча ні, Господь знає напевне, бо саме він посилає на землю малих янголят, що вселяють тендітні безсмертні душі в тіла матерів. От і ми собі жили.

Насолоджувалися єдністю наших душ, наших тіл і нічого нам більше для щастя не бракувало. Але якось одного дня все почало змінюватися. Так поступово. По краплинці, по росинці, по міліметру.....і не відразу було навіть зрозуміло що єдність тіл перетворилася в невидиму клітиночку, в яку вселилася душа. Ще одна душа, наша спільна! Дякуємо тобі Господи, що ти послав до нас свого невтомного помічника-ангелика, який поселив у нашій домівці ще одне твоє творіння - нашого синочка!!!

Наталія Матвєєва
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6726
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3721 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 15 р.донька Анна Марія

Re: Ессе "Народження-це Диво".

Повідомлення mari » 06 квітня 2014, 10:42

Народження- це Диво.

Кожна народжена дитинка є дивом для своїх батьків і для всього світу.
Пам’ятаю перші рухи свого малятка в животику, це ні з чим непорівнюване відчуття щастя і очікування дива. Тільки жінка-мати може зрозуміти і передати любов, що відчуває серцем.
Час біжить дуже швидко, моє старше чудо підростає, з кожним днем мудрішає і тішить нас. Вдячна Богу, що можу знову відчувати неймовірне щастя, яке росте, міцнішає і набирається сили в животику, що з кожним днем округлюється все більше. З'являється нове відчуття всеосяжної любові і я відчуваю своє дитятко все чіткіше. Так вже хочеться з ним зустрітися і знову пережити ці неймовірні миті першої зустрічі. Здається, що можу обійняти і полюбити весь світ. А очі. Тільки очі вагітної жінки можуть світитися такою ніжністю, любов'ю і розумінням.
Для когось даний період - нове відчуття, а хтось відчуває ці чудові моменти не в перший раз. Але не буває абсолютно однакових вагітностей, як і не буває нічого однакового в природі. Кожен раз це нові відчуття, пристрасті, очікування, зміни настрою.
І скажіть тепер, що вагітність це не очікування чуда народження.

Любов Добровольська
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6726
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3721 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 15 р.донька Анна Марія

Re: Ессе "Народження-це Диво".

Повідомлення mari » 06 квітня 2014, 10:43

Я – вагітна.
В цьому слові стільки вкладено, воно таке багатогранне, неповторне і таке бажане. Це не просто слово – це великий БОЖИЙ ДАР.
Ніколи не забуду тих відчуттів, які переповнили мене, побачивши дві «полоски» на тесті. У мене з’явилася величезна радість та щирі сльози від неї. Це така енергія, якою неодмінно, негайно потрібно поділитися з коханим чоловіком, адже нас у же троє. Звичайно з’являлися і страхи, але ми налаштовані тільки на все добре.
Знання того що в мені є нове життя зробила мене сильнішою, бо я вже відповідаю не тільки за себе.
Перший рух малюка, який я відчула – це той момент, який залишиться у моїй пам’яті назавжди. Тільки почався 19 тиждень вагітності, ми з чоловіком дивилися художній фільм, я відчула легенький поштовх в животику, який повторився ще раз. З цього моменту усвідомлення того що нас таки троє неймовірно посилилося. Кожний поштовх мого малюка, це як його розмова зі мною, він говорить що все у нього добре, він росте, розвивається, досліджує своє середовище, підказує мамі, як краще ходити і як вмостися в ліжку до сну. Щоранку я з нетерпінням чекаю його вітання з нами, першого поштовху. Він уже зараз показує свої особливості, любить міцно спати, коли ми хочемо відчути його поштовхи. І навпаки.
Чудо в моєму животику, саме так я його називаю. А коли дізналися що в моєму лоні хлопчик, то ми з чоловіком вирішили назвати його Арсеном. Правильніше сказати, що назвала його саме я, а чоловік підтримав. Переконана, що малюк знає, що він не просто хлопчик, а наш Арсенчик! Якого ми дуже любимо і з нетерпінням чекаємо, бо він дуже бажана і дана Богом дитина!
Я бажаю кожній жінці відчути в собі нове життя. Такі приємні, неповторні та хвилюючі відчуття, які з’являються при усвідомленні вагітності та радості материнства.

Ніна Уруська
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6726
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3721 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 15 р.донька Анна Марія

Re: Есе "Народження-це Диво".

Повідомлення mari » 31 травня 2014, 10:49

Нагадую що треба забрати подарунки
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6726
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3721 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 15 р.донька Анна Марія

Re: Есе "Народження-це Диво".

Повідомлення ЗІрка » 31 травня 2014, 11:18

я забрала свій шампусик і блокнотик - кльові! правда шампунем іще не користувалася, але люблю все таке еко-еко :wink: дуже дякую за конкурс, писалося легко і з натхненням!
Зображення
ЗІрка Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 981
З нами з: 27 липня 2010, 08:12
Звідки: Трембовля
Нагороди: 2
Успішне грудне вигодовування (1) слінгомама (1)
Дякував (ла): 256 раз.
Подякували: 951 раз.
Діти: хлопчик Андрусик

Поперед.

Повернутись до Конкурси



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей