:сніговик:
Ви не повірите. Я тоже б не повірив. Але то таки було.... Сьогодні зранку прийшов тато з роботи і кричить: Ігор бігом збирайся і йди.
Я навіть вїхати не встиг, шо сталося, а то він зі скриньки витягнув повідомлення про посилку.
Пішов я на пошту (добре, що вона ще сьогодні працює) і забрав нарешті посилку.
Ще не встиг добре відкрити двері (вдома), як її (посилку) в мене з рук вихватили, моментом розкрили і виїли все, що там було. Мені залишилася велика кружка, щоб запити ту всю пригоду чаєм. (п.с. фотки не виставлю, хіба обгорток від цукерок і шоколадного Миколайчика і шкірки з мандарин :) )
З того, що я зрозумів, то причиною цього було таке:
Миколай того року дуже втомлений, бо в нього купу завдань
, купу подарків мав рознести. А ще й надворі - не зима, а казна-що (сніг і завірюха десь святкують :Шампанське: ). От і добиратися до своїх підопічних йому було трохи важкувато. :подарунок:
Бродив він так бродив і зустрів Діда Мороза (той через погоду раніше вийшов, бо сани тяжко оленям по асфальту тягати :Миколай: ).
Отак зустрілися вони двоє, пожалілися на погоду, на сніг, на Грудень, який зовсім не Грудень і вирішили то діло відмітити :Шампанське: .
І тут Миколай згадав, шо в нього є ше недоставлені подарунки :подарунки: . А так як йому вже треба було вертатися додому, то передав він їх Діду Морозу, а той вже доставив мені. :кайф:
Отака передноворічна історія сталася зі мною. Дякую всім, хто до неї причетний ;-) :tipok: