Родинний форум "Сімейка"

Минає час, затягуються рани
І лиш рубці в душі собі живуть
Закриті очі, введена в оману
Та спогади ночами серце рвуть.
Я пам'ятаю кожну мить, хвилину
Його обличчя, подих, навіть сміх
Коли втрачаєш дорогу людину
Земля навіки виплива з-під ніг.
І довго та ж картина перед очі
Стає і вдень і, інколи, вночі
Як закриваються єдині рідні очі
І як рука безсиліє в руці...
Несказані слова вже непочуті
Вони навіки втесані в граніт
Гріхами душу піддаю спокуті
На ній тяжкий вини жевріє гніт.
Минає час та все на серці шрами
Спливають ріки пройдених років
Слова тепла вже замело снігами
Цінуйте ваших ще живих батьків!
(с) Анна Кукурика

ТАТО, мій хороший і добрий татусь!

Фотки з татком старенькі-старенькі, але дуже теплі і приємні мені :)

1. На цьому фото мені кілька місяців. Ми з татом у парку. Я довгі роки дивилась на це фото і уявляла, який мій тато молодець, сам-один гуляв зі мною, аж поки не сказала то мамі, а вона на то: "А як думаєш, хто ж вас фотографував?" )))
2. Тут ми з татом в гостях на дні народженні моєї хресної мами. Вже була дуже пізня година, я трохи сонна і втомлена, а тато ще ні )))
3. Мій тато дуже добре грав в шахи, чого навчив і мене. Вчив серйозно, ніколи не піддаючись. Я ні разу в нього не виграла, і довго думала, що граю погано, але коли почала грати з однолітками, зрозуміла, що тато таки дуже добре навчив мене грати!
4. Дивлячись на це фото, відразу згадую весь ланцюжок подій того дня. Було свято Петра-Павла (а мій тато Петро) і ми святкували на природі разом з багатьма друзями моїх батьків та їхніми дітьми. Був веселий насичений день, а ввечері, коли ми приїхали додому, поки батьки вигружались з машини, я встигла побігти в двір, впасти з гірки і зламати собі руку. Тоді тато повіз мене в лікарню, де довго не могли знайти лікаря, бо всі в лікарні дивились програму "Поле чудес", яка тоді тільки почала виходити.

Такий мій тато, не досконалий, але хороший і люблячий, і головне, був і є завжди поруч, коли потрібно.

Ми з татом (праворуч) а також з мамою, стрийком та його родиною. Одна з перших "вилазок" до облцентру. Моменту того не памятаю - надто давно було. Але судячи з погляду, повеселилася я тоді на славу)))) Подобається це фото - батько красивий) Він у мене, до речі, досі такий же стрункий та вусатий))

Голосування шляхом подяк під фото триватиме з 15 по 18 вересня включно!
Оголошення переможців 19 вересня.

такі всі гарні фотографії! молодці!
а одну форумчанку я впізнала - збереглися риси обличчя з дитинства, і дитина схожа

Сяна а я не впізнала нікого. Потім буде дуже цікаво дізнатися, хто є хто.

я теж одну впізнала)) шкода що я не мала фотки(

я двох впізнала без підказок :) одну, бо "сильно не змінилася" і дитинка схожа, а інша на свою маму схожа :)