Родинний форум "Сімейка"

Пройшла я в неті тест, і бачу що "починаю старіти душею". Як перемогти ту тітку, яка засідає в душі? От пару висновків:
1. все треба робити з легкістю і любов'ю, так так навіть мити ту ненависну сковорідку.
2. балувати себе-купувати хороші духи, білизну
3. ви нікому нічого не повинні, крім своїх дітей
4. не думати що скажуть люди-важко, але треба
5. про високі каблуки і сексуальну юбку не буду, бо стиль в кожної свій, але вихід хоч раз в тиждень в гарному святковому одязі, мусить бути.
6. якщо вибирати між сексом і готовкою борща, вибираємо секс
7. те що я є, вже класний привід для радості. Іншої такої нема і не буде.

Ну щось тапу такого. А ви боритеся з тіткою-занудою в собі? Завжди перемагає дівчинка?

Ношу джинси і футболки, блузочки там всякі, взуття на підборах, балую себе гарними парфумами, люблю дивитись мультики, а тепер маю союзницю в тому ділі - донечку :grin: , намагаюсь з оптимізмом ставитись до всіх негараздів, тоді легше на душі ;-)

А ще просто люблю життя!!!!!!

Головне, перемагаючи в собі тітку, не заробити синдром вічної дівчинки :)

а мені здається дівчинкою нам вже не бути
у нас обовязків багато - і перед дітьми і перед чоловіком
незнаю як у тих хто з батьками живе - але мені треба все зробити - і їсти приготовити і дітей причепурити і хоч елеметарний порядок зробити

так що за тими каструлями можна забути що ти не машина а жінка

але зі всіма пунктами погоджуюся - можна навіть сказати що майже все відповідає мені в теперішньому часі
та дівчатком себе не відчуваю

Аліса, не в брову, а в око
а я себе вічною дівчинкою почуваю. Навіть доводиться нагадувати собі, що я вже троха тітка. Зате з'явився страх, що зовнішність перестає відповідати стану душі. Смішно дуже виглядає, коли жінка, яка не виглядає, як дівчинка, вдягається і малюється, як малолєтка. Смішно і сумно...

Зате гарно, коли в 40-річної жінки блищать очі від щастя, а біля тих очей морщинки від посмішок :)

oksana.tesliuk написав:Зате гарно, коли в 40-річної жінки блищать очі від щастя, а біля тих очей морщинки від посмішок :)

От якраз і в очах діло, хоч ти в футболці і джинсах, чи в спідниці на каблуках- коли в очах сум, втома, розчарування, підозра, т.д.- то і в 20 років виглядатимеш на 40, а коли щастя в душі і очі світяться, коли ти робиш щось, що дійсно приносить задоволення- то навіть морщини роблять тебе надзвичайно молодою.

Колись була свідком розмови двох тіток (років по 24-25), вони обурювались "...як то так, вона заміжня і має дитину, а вдягнула коротку спідницю" . Самі ж вони були одягнуті так як жінки років 50-60. Чогось зараз в багатьох (особливо сільських дівчат) побутує стереотип, що якщо ти маєш чоловіка, то потрібно вдягнути хустку і паранжу і сидіти в дома :evil: .
А щодо мене, то я в душі на всі 100 дівчинка. Ну так по дискотеках зараз не бігаю (не вистачає часу), але постійно ходжу в коротких спідницях, облягаючих джинсах і футболках, а підбори - це взагалі моя слабість (ще з школи ходжу на високих каблуках) :grin: . А і ще нікуди не вийду хоча б без легенького макіяжу. :flag:

Гі. Ну мені то не грозить))) По перше, не навантажую себе лишнім. Навчилася відмовляти людям, коли я загружена якимись справами, навіть якшо пропонують великі гроші за роботу. Навчилася відмовляти людям в зустрічах та спілкуванні, якшо ці розмови пусті і тільки час на них трачу. Крім того, навчилася відриватися від дітей. Даю мужу двійко і кажу - два дні ви живете без мене. А сама роблю дітям щасливу маму десь по лісах-горах)))) Спочатку дзвонила кожні 10 хв, як там вони без мене. Тепер деколи забуваю навіть перед сном пердзвонити. Зато коли така помолодівша приїжджаю, то навіть з доцьою скачу в класіки і скакалки. Бо таки відпочинок омолоджує, а не джинси і футболки ;) Крім того, важливий вплив на вашу "тітковість" має коло спілкування. З дітиськами 20-27 років не дуже себе відчуватимеш старою. Ну, це при умові. шо у вас схожі інтереси. любов до музики, чи взагалі є про що поговорити. Бо інколи можеш стояти і думати "Де я попала", коли вони говорять про речв, які для тебе ультрасучасні))))) Крім того я відчуваю себе тіткою тоді, коли сумую. Тому стараюся завжди бути в позитиві. А. І ще. Коли поправляюся - думаю, шо виглядаю старше. Тому я завжди дримба і тому почуваюся школяркою (іноді )

В мене часто зворотня проблема :) Мені чоловік постійно нагадує, що я вже жінка, поки не було дитини, а тепер, що я вже мама, що життя потрібно сприймати серйозніше і не все так просто. Почала одягати до коротких плать легінси :oops: Далі колекціоную кеди, кросівки і джинси :grin: Зате свекруха любить мені дарувати такі тінейджерські речі, бо знає, що догодить. А я чоловікові кажу, це ж твоя мама подарувала, мушу носити. :grin:
А про стан душі, то напевно вже не така дівчинка, якою здаюсь своєму серйозному чоловікові, але ще не тітка, чи може тітка? :?
Дівчинку дуже допомагають підтримувати різнокольорова білизна, в горошки, медведики, а також скриньки із спогадами про дитинство (кульчик без пари, кулон, бабусині буси, які вона мені вдарувала на 16, мамине колечко). Коли дуже зле, залажу в свої скриньки і відживаю.... А ще коли завяжу мальвінку, то взагалі настрій супер :beauty: