Родинний форум "Сімейка"

mari написав:Для чого ми шукаємо в їх неті і ідемо на зустрічі з випусниками?

поржати. Згадати дитинство. Поділитися досвідом стосовно дітей

не ходила і наразі не тягне на такі штуки йти. роки після школи були такі переповнені подіями, багато цікавих людей, що доля більшості однокласників мене й не цікавить. мені нема про що з ними говорити навіть, а сидіти і згадувати шкільні приколи тож не люблю.
в соцмережах нікого спеціально не шукаю, коли додаються, то можу переглянути фото. діалоги якось не вяжуться... максимум один раз перепишуся і всьо, уже нема про що говорити, чи точніше навіть не хочеться, напевне
а з університетськими в мене тож не склалося сильно - то стаціонарно, то заочно, потім поділ по спеціальностях.... так що навіть не знаю до кого на зустріч йти

Я теж ще ні разу не ходила на такі зустрічі, після школи була, але я не ходила. Бо з деякими я і так зустрічаюсь час від часу, а з тими що вже давно не бачились мабуть і так нема про що поговорити
Після коледжу пройшло 4 роки, але була зустріч 1 раз і то я не ходила, бо тоді була вагітна вже десь на 7 міс. то не дуже хотілось йти. Але думаю якщо б зараз хтось щось подібне організував, то напевно б пішла

А я ходжу на зустрічі,після школи і на 5 років ходила і на 10 дуже класно ,не можу сказати щоб хтось сильно змінився,посоліднішали трохи,зато так на сміялись коли згадували шкільне життя.і після інституту так само,таке відчуття ніби на парі якійсь побувала ,класно завжди ходила і думаю буду ходити

я люблю зустрічі на природі, спільне розпалювання багаття, веселу штурханину. а от в ресторанах не люблю, сидимо і не знаємо з чого почати розмову...поки не випєм))) і в школі не були дуже дружні, то що говорити опісля. хіба що розмови про діти, але в мене знайомих мамусь досить, щоб про дєцке балакати.

хоча моя ліпша коліжанка якраз хоче ресторан(((( але я вже звикла - ми з нею повні протилежності. якщо я люблю тихо посидіти погомоніти біля багаття, то вона - похвицатися під живих музиків

Захотілося нашій групі з універу зустрітися цього року 4роки. Я сама здивована, бо 4 роки то якось трохи не звично, але як я одногрупницею говорила ми завжди як вийнятки були без куратора 4 роки, тобто був в нас лише 1 рік))) Так і зустрічі в нас будуть не 5-10-15..... А 4-7-11 чи щось в тому роді... Піти хочу, бо декого бачила ще як дипломи отримували. От дзвоню до одногрупника розповідаю про зустріч і кажу що хотілося б тебе нам бачити, але ми і зрозуміємо як не зможеш, бо з іншої області, а він каже я ж вже 3 роки у Львові живу, оженився)))
Правда не знаю як нам вийде, бо з датою ми трохи не продумали, на 9червня, а в нас перший матч Євро, то буде прикол добратися, і ще купа всяких нюансів. Але то єдина дата на яку можуть прийти 19чоловік з 20.... Думаю що все буде добре...

Олеся, ви не одні))))
Ми зі школи 7 років зустріч робили)))

Чоловік каже що 9 числа в Польщі грають вроді

Та ні на Львів-Арені то коло мене і це 100% німці та португальці, але може ще і в Польщі... Коротше з тим Євро з дому не виїхати до дому не доїхати, але якось буде...

Була я сьогодні на зустрічі випускників. 20 років закінчення школи. Сама не думала, що так засиджусь. Цікаво було поспілкуватись, згадати шкільні роки, розпитати, хто де і чим займається. Правда, з двох класів тільки 23 людей зібралося, але була наша класна керівничка, то засиділась далеко за північ. Я поїхала, бо малий капризував, а решту ще лишилися, в тому числі і вчителька. Були в "Бахусі", смачна кухня, музика трохи заважала говорити, трохи захрипли всі під кінець вечора.

Наші "школярі" що 5 років збираються. на 5 -я їх бачити не хотіла. на 10 -мені взагалі світ не милий був, бо ж після лікарні...
а цього року було 15-ть, то я пішла... і маю вам сказати,що була дуже рада. було нас 15 чоловік і класний керівник. усі одружені, мають діток, успішні +-.....не прийшло чоловік 3, ще 10-ть закордоном на пмж і 1 вже ніколи не прийде....
ми провели разом 12 годин і було все мало, ще не наговорились ))))