Родинний форум "Сімейка"

ого, буйне дитинство. Я лиш:
в басейн, але тонула, то мама не пустила більше-досі не вмію плавати
ну танці, то було любіме
вязання-хватило на місяць, не звідти руки ростуть
на гімнастику, до того мала талант, мені казали, що якби у Києві, то можна було б серйозно займатися.
А так більшу частину вільного часу проводила в дворі з дітьми.
Вже в універі вела ток-шоу з викладачами. Тіпа щоб взнати їх як людей, поближче та випускали свою газету.

Дзю-до - 1-3 клас, навіть в змаганнях участь приймала
Фігурне катання - 1-3 клас
плавання - теж 1-3 клас, дуже подобалось
Потім переїхали в інше місто, там такого не було, ходила трохи на шахмати-шашки і аж два рази на гурток по в'язанню морських вузлів, один раз на в'язання, то все було для мене нудно, в'язати навчилась потім сама.
Переїхали в Тернопіль, з 8 по 11 клас карате, маю синій пояс, хоча давно то було, тепер пам'ятаю лише основні удари.
В інституті пробила ностальгія, записалась на айкідо, проходила туди десь півроку, по вуха закохалася в одного айкідіста, але він тільки мило до мене посміхався. Потім те все діло закинула, якось зустріла на якійсь масовій гулянці того айкідіста і виявляється він теж був влюбльон... і мовчав, прозустічалися місяць і спокійно розійшлися, зате тепер спокійно сплю і не мрію про того суперспортсмена :)
Жалію, що не втрапила в художню школу.
Як відкрився басейн від політеху, плавала там десь з рік і в тож же час на аеробіку ходила, фігурка в мене була тоді - загляденіе :гуд:
Ну але це вже наші часи...
Вже як була вагітна, ходила на кілька уроків по рисунку, дуже подобалось але народила і закинулось то діло.
Ага, і ще час від часу потрапляла на якісь танці, навіть чоловіка вдалось затягнути на бальні танці аж на місяць часу, теж в період вагітності, теж залишили, бо боялась що якийсь слонь на мене наступить роблячи своє неповторне слоняче па...

Що я думаю про те все, добре що в мене нема ні слуху ні голосу ;-)

ах да, згадала, що записувалась на ще одне карате в школі, близько біля будину відкрилась тоді спортивна школа. Тренер там був якийсь стурбований, постійно казав, яке красиве в мене волосся і якось так странно удари показував, ну от типу направляє удар в живіт, а получалось трохи нижче і питає як відчуття
розказала батькам пор таку фігню і більше не ходила туди.

а взагалі спортивні секції, це класно, тому що завжди попадались хороші діти, не було задир, забіяк, формується хороше оточення, друзі. Позитивна атмосфера.
Я вже не говорю по фізичний розвиток, коли в інституті мені було дивно чому дівчата не можуть 30 раз прес качнути на норматив...
Багато залежить від батьків, деколи треба і заставити походити, бо настає момент коли набридає і хочеться семки біля підїзду поклювати.
В мене якось ніколи не було такого часу, щоб я біля підїзду тинялася, пригнала з школи - на заняття, з занять уроки робити. Моя сестра дворідна нікуди не ходила, ходила гуляти (семки під підїздом клювати і ржати з падружками), от ще досі її нічого не цікавить.

я ходила на гімнастику, танці, фехтування, комп.курси, трошки на туризм і л.атлетику... більше не пам"ятаю
але найбільше часу проводила в селі. то був всесторонній гурток: від домашнього хазяйства до скалолазання :grin:

pan_kotskyy написав: формується хороше оточення, друзі. Позитивна атмосфера.

я теж задумалася про те, що дітей тре давати в якіс такі секції бодай для того, щоб оточення було відповідне. Маю кількох знайомих хокеїстів і каратистів. Рекально люди хороші, не п'ють відрами, не курять, бо ж в спортсменів це не модно. Та й приставати ніхто в школі не буде, якшо дитина не курить - типу для спортсменів є відмазка.

ой куди я тільки не ходила:
1. танці народні
2. танці бальні
3. танці сучасні
3. гурток з виготовлення м"яких іграшок
3. гурток вишивання
4. гурток шиття
5. гурток макраме
6. художня гімнастика
7. плавання
8. карате....

це те що я згадала. мені дозволяли батьки ходити всюди, де тільки я захочу ;-)

TanenRom написав:ой куди я тільки не ходила:

ну як ми бачимо - тобі таки помогло явно дещо з вищеперечисленого ;-) :гуд:

happymami написав:

TanenRom написав:ой куди я тільки не ходила:

ну як ми бачимо - тобі таки помогло явно дещо з вищеперечисленого ;-) :гуд:

таки дійсно допомогло :)


я завжди керувалась принципом "Добре все вміти, та не все робити" :)

А я ходила на ансамбль - співала третім голосом (ги-ги), на гурток юних натувалістів, типу там рибки, вазоночки були, шото по літературі, шото по кулінарії, шо то по туризму, шо то ерудоване було, але те ерудоване ми перетворили на постійні конкурси, свята, відпочинки, самі писали сценарії, самі робили декорації....
Взагалі весь всій час я проводила в будинку творчості школярів. Зі школи відразу туди. Головною метою було встигнути рівно щ 18.00 залетіти до хати, переодітися і налити в тарілку борщу чи супу і вилити назад (головне шоб тарілка замащена була))) ) Мене просто теж всюда пускали, головне було прийти додому і пообідати після школи, але як мені було шкода тратити тих півгодини на якийсь там обід...
Дитину свою буду всіляко заохочувати до гуртків та секцій.
Я зараз маю купу спогадів, фоток (є шо згадати, та нема шо дітям розказати :grin: ), а ходити лиш в школу і назад то скушно як на мене.

О, ше 2 роки на баяні грала :tipok: