Родинний форум "Сімейка"

А чого ви боялися в дитинстві? І чому?

Я боялася темряви. Не знаю чому. Завжди здавалося, що там крім мене ще хтось є.
Боялася темних місць в квартирі. Бо хтось може звідти вискочити (з-під ліжка, з під-ванни). Але то через фільми-ужастіки.
Боялася, коли зачитувалася книжками до ночі (в підлітковому віці), що з-під ліжка виповзуть змії (то через популярне кіно шось там про долину змій)
А коли в мене була висока температура, то мені завше здавалося шо я лежу на необтесаних дошках і по мені червоні мурахи лазять (беее. :mrgreen: Боюся шей досі їх )
А ще боялася торкатися павуків. Як хто на мене кине - кричу як недорізана
І жаб-ропух великих боялася. Бо хтось сказав, шо вони плюють кислотою і можна осліпнути. Хоча маленьких жабок брала

Боялась темряви. Спала з батьками в різних кімнатах, але двері завжди мали бути відчинені, і в коридорі, доки не засну, горіло світло.
Боялась болю. Ще й досі боюсь. Але на пологи себе так налаштувала, що ні разу не крикнула, навіть чоловік дивувався :D Зате коли зашивали розриви скрикувала, поки не пшикнули лідокаїном.
Боюсь висоти. Хоч вона водночас мене і зачаровує.

Павуків - вони гидотні, фееее :mrgreen: Гидотні, противні, фе, фе, фе!!!

Боюся болю. Мала трафунок - хірург трохи в живому м'ясі покулупався, відтоді і боюся

Висоти боюся - прямо завмираю і боюся порухатися :shock:

Я теж в дитинстві боялась темряви, бо любила дивитись фільм жахів (особливо їхала криша, коли пригадувався фільм "вбивство на вулиці В"язів" ).
Потім почала боятись "Білого братства", в ті мої шкільні роки я навіть боялась зі школи додому йти сама, щоб мене часом "вони" не схватили.
Ще боялась комах, які лізли по моєму тілу. Бачу мурашку, вроді не страшно, а як почне по мені лазити.... брррр
Потім, після переглянутого фільму "Голод 33-го" почала боятись війни і голоду. Цей страх ще й досі залишився. :(

- я теж боялася темноти (і зараз трохи побоююся, але вночі з напів-просоння можу без включання світла дійти до туалету - недалеко) - в моєму дитинстві, коли мама десь пізно затримувалася, то я включала світло в кімнаті, коридорі і кухні (1 кім.квартира) і чекала маму.
- висоти боялася і боюся (голова крутиться).
- теж був сезон боязні "білого братства". ходили всякі страшилки про них. та це дійсно страшно (зараз цікавлюся тією темою, як і іншими деструктивними культами).

ой....я боялась, напевне, того, чого і всі... (темряви, відьом, покинутих хатин, кладовища, павуків, темних вікон без штор (бо хтось може заглянути..), померлих, різних звуків серед ночі...)

Nelya написав:Потім почала боятись "Білого братства", в ті мої шкільні роки я навіть боялась зі школи додому йти сама, щоб мене часом "вони" не схватили.

Слууухай, і ми того боялися. А шо то за братство? Хто його придумав? Воно існувало? Ми теж ходили зі школи парами, бо було страшно тих людей в білому зутріти. Я й забула вже

http://k1.ua/uk/video/episode/oneday/20 ... fraternity - отут я знайшла відео про історію діяльності даного чиряка суспільства. на час написання даного тексту саме переглядаю його.

happymami написав:

Nelya написав:Потім почала боятись "Білого братства", в ті мої шкільні роки я навіть боялась зі школи додому йти сама, щоб мене часом "вони" не схватили.

Слууухай, і ми того боялися. А шо то за братство? Хто його придумав? Воно існувало? Ми теж ходили зі школи парами, бо було страшно тих людей в білому зутріти. Я й забула вже

І хоч в статті, яку дала Лізочка, пише, що діяльність братства припинена, проте я не впевнена, воно на стільки вкоренилось , що має своїх послідовників. Бачила якось по телевізору, що існують ще люди, які свято вірять в те, що проповідували ці "діячі". :twisted:

Я боялась коли темно було в кімнаті, а я сиділа на ліжку-опускати ноги, бо мене шось цапне за ногу! Через те, що подивилась колись ужастік в ранньому віці " Боязнь пауков".