Ваші дитячі страхи

страшно боюсьі бриджусь мишей.
павучків ні.

а я навпаки
про траву також вірили і про те, якщо переступити через людину, а під ліжком в мене монстрики всякі жили, а не баба яга . і що ляльки оживають вірила, бо зранку як просиналася дивилася чи так лежать як я поставила чи по іншому.

А я про траву вперше почула
В дитинстві постійно кріликам ходила рвати, то шось не помітила шоб так сильно дощило)))

Я в дитинстві боялася своєї тіні.. мишей, жаб і павуків

Я боялася і боюся темноти (викликає в мене неспокій), кладовища, хоча ніколи вночі там не була, грому , але дуже сильного і блискавки, мутної глибокої води (там невідомість), різких високих обривів, а тепер ще зявився страх якогось стихійного лиха і смертельної невиліковної хвороби у самої чи моїх близьких.:)

Ті страхи були і залишились і до тепер)

Я як і більшість тут на форумі боялась темряви

Дуже боялась (і дось боюсь ) темряви

я боялася клоунів, і досі їх недолюблюю
як і цирк загалом

І в мене таке. Цирк ніколи не любила, а при вигляді клоунів трошки моторошно.
А оце на днях на мене на вулиці смерть з-за рогу налетіла, вертепівська, але в такій масці як з фільму "Крик". Я на секунду все ж злякалась

А я в дитинстві мало чого боялась. А зараз просто панічно мишей і павуків. Правда з павуками трохи приходиться "миритись", зуби зціпити в замітати кутки. А от миші , навть в кіно і в мультиках до них не байдужа. Де взявся страх, навіть згадати не можу. А ще боюсь собак, а в дитинстві мама казала, що всі дворові собаки були мої друзі , як таке могло бути

я безстрашна
але маю страшок - це гусениці. можу себе опанувати і скинути з себе, але щоб взяти до рук......ото вже НІ!

flash-ka, в мене таке саме. Гусениці викликають панічний страх.
Можу брати в руки павуків, всяких жучків, а от гусениці це катастрофа, я навіть дивитися на них спокійно не можу...
Ще за час другої вагітності з’явився страх висоти, раніше такого не було.