Перлинка » 16 січня 2011, 13:10
Не впевнена,що пишу туди,то не зовсім ностальгія :zybu: ,але спогад яскравий.
Згадалось це мені до того що я недавно писала в іншій темі як квітами торгувала.То був не перший мій досвід :tipok:
Нам з подругою було десь років 11-12,сиділи якось на лавочці і ще одна наша подружка каже,що її бабуся носила на базар продавати піони по 40 купонів за 1 шт.
Ми своїх піонів не мали,але зате вони вже буйно розквітли на клумбах у нашому дворі.Не знаю чи це поганий вплив вулиці ,і чи це було лиш у нашому дворі,але сходити на "шухер",то було як має бути ,з покоління в покоління досвід передавався , ночами ходили всі і на яблука і на черешні і на квіти до сусідів(перед останнім чи першим дзвоником).На ранок всі мило здоровались,як ні в чому не бувало.Але стільки драйву а ще пригод,як хтось звідкись звалився,я подружку з переляку однією рукою з вапняної ями витягла .Мій чоловік то називає"голодное детство" :zybu: .
Короче наскубали ми тих піонів ,ще вирішили букети поробити,в подруги була така плівка в яку на мясокомбінаті сосиски загортали,вона була пожмякана більше ніж треба,але ми вирішили що покатіт,як не як целофан.
Гарно вбрались ,приїхали з відром в центр,тоді квітками(не довго був такий період) торгували попри стіну від арки до Пензи.Простояли весь день,ніхто в нас нічого не купив і навіть не запитав.Прийшла одна тьотя з 1 букетом троянд,який з її слів їй хтось подарував і також стала поряд з нами його продавати.Та давай нас вчити,що треба до людей чіплятись і просити,щоб купили,а не просто молча стояти.Ми і той цирк спробували,нічо не помогло.Аж тут підійшла бабуська в халаті з таксою не на повідку,а на шнурку від того халату(видно на голову не здорова),витягла з сірникової коробки 3 купона і купила в нас один букет.Подружка ще доклала свої гроші ,пішла в пиріжкову,взяла 2 пиріжка і ми пішли до дому.Засмучені від того,що бізнес на крадених квітках не вдався,але й веселі ,бо самим було смішно з тої авантюри.
«Спасай взятых на смерть, и неужели откажешься от обреченных на убиение? Скажешь ли: "вот, мы не знали этого"? А Испытующий сердца разве не знает? Наблюдающий над душею твоею знает это, и воздаст человеку по делам его». (Притч.24:11-12)