Глобальні оголошення!



Мої спогади, що викликають ностальгію

Всі ми колись були дівчатками...))))

Мої спогади, що викликають ностальгію

Повідомлення happymami » 22 листопада 2010, 20:29

Знаєте. інколи так чітко згадуються якісь кадри з дитинства, чи далеко-недалекого минулого, шо аж ностальгія за горло душить. Пропоную тут ділится такими спогадами. Хорошими і не дуже. Яскравими, чи буденними. Такими, котрі чомусь спливають в пам*яті ні з того ні з сього. Можливо хтось почитає, і згадає й своє шось тепле, рідне, чи не надто приємне, але таке, котре стало певним уроком, чи певним кроком в житті
Зображення
Навчу комп'ютерної графіки. З сертифікатом чи приватно
ЗображенняЗображення
Ми можемо стримати біль, злість, сльози, любов... але стримати сміх - неможливо)))
happymami Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 4971
З нами з: 15 листопада 2009, 08:56
Звідки: З дому)))
Нагороди: 6
Мамуся-творець (1) акула пера (1) за тривале грудне вигодовуванн (2) слінгомама (1) Чемпіон (1)
Дякував (ла): 2499 раз.
Подякували: 5212 раз.
Діти: Хлопчик-дівчинка)))

Re: Мої спогади, що викликають ностальгію

Повідомлення TanenRom » 22 листопада 2010, 20:51

ось сьогодні згадала свої пологи, і напис який чоловік зробив під пологовим - КОХАНА ДЯКУЮ ЗА ДОЦЮ - аж сльози на очі навертаються.
напевне треба на перше День народження донечки піти під пологовий - освіжити спогади (може надпис ще залишився?)
Зображення

Сім'я-це маленька країна, в якій ТАТО -президент, МАМА-міністр фінансів, міністр охорони здоров'я, міністр культури та надзвичайних ситуацій в сім"ї.А ДИТИНА-це народ, який постійно щось вимагає, обурюється і влаштовує страйки!!!!! !
TanenRom Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 2922
З нами з: 01 січня 2010, 12:36
Нагороди: 5
за тривале грудне вигодовуванн (1) за дитя форуму (1) слінгомама (1) Чемпіон (2)
Дякував (ла): 3113 раз.
Подякували: 3186 раз.
Діти: Дві донечки - Дана та Даяна

Re: Мої спогади, що викликають ностальгію

Повідомлення Nymydora » 22 листопада 2010, 20:59

ооооо, яка романтика :heart: :heart: :heart: :heart:
Зображення
Зображення
Мрії збуваються
Nymydora Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 3487
З нами з: 09 квітня 2010, 20:53
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 6
Успішне грудне вигодовування (1) багата мамуся (1) за дитя форуму (2) слінгомама (1) Чемпіон (1)
Дякував (ла): 2120 раз.
Подякували: 3049 раз.
Діти: Троє

Re: Мої спогади, що викликають ностальгію

Повідомлення TattyMummy » 22 листопада 2010, 21:05

а в мене викликає ностальгію спогад про те, як ми годували з чоловіком качечок на озері у Франківську. Наші перші роки подружнього життя. Майже щодня після роботи ходили гуляти спостерігали за качками, потім у них з"явились маленькі каченятка :) Вони були такі милі. А я все мріяла, що прийшла б туди зі своїм малятком... :cry: :cry: :cry:
Обов"язково треба буде з"їздити з дітками туди :cry:
Зображення
Зображення
TattyMummy Офлайн


Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 952
З нами з: 09 лютого 2010, 22:33
Нагороди: 3
Успішне грудне вигодовування (1) багата мамуся (1) за дитя форуму (1)
Дякував (ла): 828 раз.
Подякували: 773 раз.
Діти: Двоє синочків і заюся доця

Re: Мої спогади, що викликають ностальгію

Повідомлення мешканка » 23 листопада 2010, 17:55

і більшість моїх спогадів з того часу, коли ми щойно почали зустрічатись з чоловіком і перші роки нашого подружнього життя! Про романтичні побачення, про різні кумедні ситуації, про спільні подорожі і разом проведений час... :cry: Ох, аж сльози навертаються...
мешканка Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 2808
З нами з: 24 лютого 2010, 15:30
Звідки: Файне місто!
Нагороди: 4
Мамуся-творець (1) акула пера (1) Успішне грудне вигодовування (1) багата мамуся (1)
Дякував (ла): 2726 раз.
Подякували: 2983 раз.
Діти: Дві донечки і маленький хлопчик!

Re: Мої спогади, що викликають ностальгію

Повідомлення Ludmila » 23 листопада 2010, 18:17

А мені пригадався День Святого Валентина в Хмельницькому, ми з чоловіком тільки почали зустрічатися декілька місяців і він запросив мене відсвятвувати День закоханих не в Тернополі, а в Хмельницькому, щоб змінити обстановку так би мовити ;) (там в той час працював і жив його рідний брат). Ми зранечку сіли на автобус і поїхали до Хмельницького, гуляли центром, заходили в кав'ярні, ходили в кіно, на виставку екзотичних тварин, згадала- він подарував мені велике надувне сердечко і ми так з тим серцем скрізь бродили... так добре було... а незабаром знов День Св. Валентина, може освіжимо свої спогади... :heart: :)
Зображення
Ludmila Офлайн


Впевнено спілкуюся
 
Повідомлень: 275
З нами з: 22 вересня 2010, 10:34
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 1
випускниця школи материнства (1)
Дякував (ла): 496 раз.
Подякували: 325 раз.
Діти: дівчинка Сашенька

Re: Мої спогади, що викликають ностальгію

Повідомлення Перлинка » 16 січня 2011, 13:10

Не впевнена,що пишу туди,то не зовсім ностальгія :zybu: ,але спогад яскравий.
Згадалось це мені до того що я недавно писала в іншій темі як квітами торгувала.То був не перший мій досвід :tipok:

Нам з подругою було десь років 11-12,сиділи якось на лавочці і ще одна наша подружка каже,що її бабуся носила на базар продавати піони по 40 купонів за 1 шт.
Ми своїх піонів не мали,але зате вони вже буйно розквітли на клумбах у нашому дворі.Не знаю чи це поганий вплив вулиці ,і чи це було лиш у нашому дворі,але сходити на "шухер",то було як має бути ,з покоління в покоління досвід передавався , ночами ходили всі і на яблука і на черешні і на квіти до сусідів(перед останнім чи першим дзвоником).На ранок всі мило здоровались,як ні в чому не бувало.Але стільки драйву а ще пригод,як хтось звідкись звалився,я подружку з переляку однією рукою з вапняної ями витягла .Мій чоловік то називає"голодное детство" :zybu: .
Короче наскубали ми тих піонів ,ще вирішили букети поробити,в подруги була така плівка в яку на мясокомбінаті сосиски загортали,вона була пожмякана більше ніж треба,але ми вирішили що покатіт,як не як целофан.
Гарно вбрались ,приїхали з відром в центр,тоді квітками(не довго був такий період) торгували попри стіну від арки до Пензи.Простояли весь день,ніхто в нас нічого не купив і навіть не запитав.Прийшла одна тьотя з 1 букетом троянд,який з її слів їй хтось подарував і також стала поряд з нами його продавати.Та давай нас вчити,що треба до людей чіплятись і просити,щоб купили,а не просто молча стояти.Ми і той цирк спробували,нічо не помогло.Аж тут підійшла бабуська в халаті з таксою не на повідку,а на шнурку від того халату(видно на голову не здорова),витягла з сірникової коробки 3 купона і купила в нас один букет.Подружка ще доклала свої гроші ,пішла в пиріжкову,взяла 2 пиріжка і ми пішли до дому.Засмучені від того,що бізнес на крадених квітках не вдався,але й веселі ,бо самим було смішно з тої авантюри.
«Спасай взятых на смерть, и неужели откажешься от обреченных на убиение? Скажешь ли: "вот, мы не знали этого"? А Испытующий сердца разве не знает? Наблюдающий над душею твоею знает это, и воздаст человеку по делам его». (Притч.24:11-12)
Перлинка Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 5125
З нами з: 26 вересня 2010, 17:34
Нагороди: 3
гостренький язичок (1) багата мамуся (1) за дитя форуму (1)
Дякував (ла): 3766 раз.
Подякували: 4017 раз.

Re: Мої спогади, що викликають ностальгію

Повідомлення Marta » 16 січня 2011, 13:38

Класно, Перлинка!
Ти бізнес-леді ще з дитинства!))
В мене було таке ж дитинство- в нашому дворі тоже всі ходили "на шухер" по городах, т.д.
Але ми того не продавали, деколи їли, деколи просто, але здебільшого для драйву.))
Шось таке дурне в тих дітисьок, хочеться всяких пригод на попу..)))
Ходили і на малину, і на клубніку, і на черешні, і на моркву.
Потім ще доставали сторожів в садіку, лазили по павільйонах, вони навіть колись на нас собаку спустили, але то було екстемально бігти всім скопом десь 20 чоловік, може і більше, нас в дворі було багато, втікати через забори, подружка так з криші павільйона дерла, що аж спідницю порвала, а ми потім так довго всі то обговорювали і реготали, як навіжені..))))
Тепер думаю, і аж дивуюсь....Але натовп- страшна сила. Хтось один підбив- і все.
Marta Офлайн


 

Re: Мої спогади, що викликають ностальгію

Повідомлення Перлинка » 16 січня 2011, 13:49

Marta написав:Класно, Перлинка!
Ти бізнес-леді ще з дитинства!))

Шо є ,то є,у нас в дворі була бабуська,яка навчила нас з подругою вязати гачком пуделів на пляшках і кошики,які потім тре желатинити та лакувати.Ми ті витвори мистецтва брали на базар і ходили продавати на точку до знайомих,правда лиш раз чи два,бо здається нічого не продали.Але кілька тих кошиків і пуделів по знайомих таки вдалось спихнути,то були мої перші зароблені гроші.

На моркву і на малину всі ходили до мене,бо в нас також був город,але там крім цього нічого цікавого чим поживитись не було :zybu: .
а клубніка,то був особливо спокусливий продукт :zybu: ,особливо як вдень ходиш і бачиш як воно там за плотом гарненько зачервонілось :oops:
«Спасай взятых на смерть, и неужели откажешься от обреченных на убиение? Скажешь ли: "вот, мы не знали этого"? А Испытующий сердца разве не знает? Наблюдающий над душею твоею знает это, и воздаст человеку по делам его». (Притч.24:11-12)
Перлинка Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 5125
З нами з: 26 вересня 2010, 17:34
Нагороди: 3
гостренький язичок (1) багата мамуся (1) за дитя форуму (1)
Дякував (ла): 3766 раз.
Подякували: 4017 раз.

Re: Мої спогади, що викликають ностальгію

Повідомлення Перлинка » 16 січня 2011, 13:55

Marta написав:В мене було таке ж дитинство- в нашому дворі тоже всі ходили "на шухер" по городах, т.д.

А я думаю,шо це ми з тобою одна одну так добре розуміємо :zybu: :)
«Спасай взятых на смерть, и неужели откажешься от обреченных на убиение? Скажешь ли: "вот, мы не знали этого"? А Испытующий сердца разве не знает? Наблюдающий над душею твоею знает это, и воздаст человеку по делам его». (Притч.24:11-12)
Перлинка Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 5125
З нами з: 26 вересня 2010, 17:34
Нагороди: 3
гостренький язичок (1) багата мамуся (1) за дитя форуму (1)
Дякував (ла): 3766 раз.
Подякували: 4017 раз.

Далі

Повернутись до Дівочі спогади



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей