Поліклініки і лікарні

[happymami]

Не думаю, що в цій темі буде багато позитивних відгуків . Швидше - навпаки. Але от хочу почати з позитивного, оде-хвалебного.
Була я нині в лікарні-поліклініці, в якій не була вже років 15. На Сахарова. Дитяча міська, якшо я не помиляюся. Чи то обласна?

Общім, не впізнала я тої місцини зовсім. Якшо раніше то був пустирчик такий собі, і там страшно вечором було гуляти мимо, то тепер то красиви й район, весь в зелені, розвинутий, людний. Ще й горки такі красиві поставили коло поліклініки - пів години дітей не могла звідти зняти.
Про поліклініку багато не напишу. Бо була там мало. Але була в крилі відновно реабілітаційного відділеня (чи як там правильно воно називається). Одним словом - гарно його зробили. Євроремонтики, ламінатики, приємні кольори, фотографії щасливих пацієнтів на стінах... Приємно було там бути. Правда знайти потрібний кабінет важко (там всякі ходіки-виходіки), але язик до Києва доведе. Окремо хочу зупинитися на кабінеті ЛФК. Той шо га Гоголя - то просто бідося, в порівнянні з цим. Великий, світлий, з купою сучасних тренажерів, іграшками, ковриками, яскравий, кольоровий, дітей купа і видно шо їм там буде подобається і то для них не просто фізкультура а гра. Мої діти вже туди хочуть ходити і то безвилазно. Мабуть тому, що він в лікарні, той кабінет завжди повний, на відміну від того, що на Гоголя. Я туди вже тричі ходила і різний час і тричі там закриті на замок двері мене стрічали :( . Так і не записалися. А тепер будемо ходити на Сахарова. Тут хоч і платно (може на Гоголя теж, я не в курсі), але в оплату входить і масаж і ЛФК і навіть заняття в басейні. Мене це купило найбільше. І ціна прийнятна. Якшо врахувати, що з направленням на масаж на Гоголя явсеодно платила би масажистці 20-30 грн за сеанс, то тут виходить дешевше в сукупності, плюс вигода, бо 2 год загалом все триває разом і ще й який комплес. Такшо я нині для себе відкрила таку річ, шо лікування може бути приємним

Правда, про саму дит. лікарню я не скажу - не була там вже вкорпусах років 15, тому не знаю і не думаю навіть шо й там так все райдужно.
От цікаво, вигляд відділень від кого залежить? Від головного лікаря, котрий гроші десь вибиває? Чи від самих заввідділень? І звідки то все фінансується? От навіть та сенсорна кімната в тому відділенні де я нині була - за чиї кошти її відкрили? Вони, правда, тепер заробляють на тому (адже я за ЛФК, масажі і басейн теж платитиму не малі гроші, а на Гоголя то все по ідеї безкоштовно), але хіба вони лише на оплаті послуг населенням виїжджають? Я готова краще оплатити і бачити шо моїм дітям подобається, та ще й зручно добиратися (пішки гуляючи ;-) ), ніж безкоштовно, ще й без потрібних тренажерів і спорядження

[happymami]

сама собі дала відповідь на питання фінансування

У середу, 11 травня 2011 року, відбулося офіційне відкриття СЕНСОРНОЇ КІМНАТИ в Тернопільській міській дитячій поліклініці. Придбання обладнання на суму близько 60 тисяч гривень стало можливим завдяки фінансовій підтримці Канадського Фонду Співробітництва в рамках проекту «Ми хочемо відчути світ!», розробленого активістами Спілки батьків-опікунів дітей, які хворіють дитячим церебральним паралічем «Крила ангела» та Тернопільської обласної Асоціації Жінок.

Виникає тільки питання - а чому на Гоголя нема такої фінансової підтримки? Не ті зв'язки, чи не те спрямування?

[Nin4ik]

happymami, мені здається, що все від "господаря" залежить! Хтось і пальцем не поворушить і знайде купу відмазок, чому у нього так, а інший і спонсорів знайде і ще щось придумає, навіть щось для себе зможе зробити. Я за людей, які дають раду і свому і громадському!

[mari]

У середу, 11 травня 2011 року, відбулося офіційне відкриття СЕНСОРНОЇ КІМНАТИ в Тернопільській міській дитячій поліклініці. Придбання обладнання на суму близько 60 тисяч гривень стало можливим завдяки фінансовій підтримці Канадського Фонду Співробітництва в рамках проекту «Ми хочемо відчути світ!», розробленого активістами Спілки батьків-опікунів дітей, які хворіють дитячим церебральним паралічем «Крила ангела» та Тернопільської обласної Асоціації Жінок.

Виникає тільки питання - а чому на Гоголя нема такої фінансової підтримки? Не ті зв'язки, чи не те спрямування?

Це і є на Гоголя(Федьковича тепер назва вулиці). Там і є дитяча міська п-ка, а дитяча міська лікарня- біля обласної. І головний лікар той же. Ну але ж фінансування не місцеве!

[happymami]

Марі, значить я взяла цитату не про ту поліклініку, про яку розказувала . Але сенсорна кімната є ще й на Сахарова і саме за неї я писала. Цікаво тоді. звідки там фінансування...


Мамусі, а у вас не виникає проблем з талончиками до спеціалістів???

1. Мої сусіди з кількамісячним малям записалися до ортопеда. В назначений жень взяли таксі, приїхали, а їм кажуть - ортопед не приймає - на лікарняному він... Поїхали ні з чим додому, тільки витратилися :?
2. Я тиждень чекала четверга, коли є вільні талончики і на них можна записатися. Потім до наступної середи чекала, коли прийде мій час. Прийшла в назначену годину і попала до спеціалістів через 1,5 години. Бо... ЖИВА ЧЕРГА була . Нашо тоді ті талони?

[Lesya]

Про талони не скажу. Ну хіба приклад з життя. Якщо нема талона, можеш стояти в черзі хоч добу, лікар може просто не прийняти і перед носом піти додому.

А про фінансування трохи знаю. Грошей, які виділяє бюджет і організації практично ні на що не вистарчає. Хто робив ремонт останніми роками знає, що 60 чи навіть 100 тис грн не гроші,тим більше на відділення, якщо треба міняти все: вікна, сантехніку з половиною труб, підлогу, меблі, стіни, а повсякденні витрати на постіль...... Гроші стягають з фармацевтичних компаній, пацієнтів (то називають "добровільний" благодійний внесок)... Наприклад, хто останнім часом був в жіночій консультації №2, то помітив там ремонтні роботи. То крім вищенаписаних методів збору коштів збирали ще й з лікарів понад 1000 грн. з голови. От і фонди, і внески... В педіатрії теж недавно зіткнулася з тим же. Прийшли на прийом чи по печатку в школу - благодійний внесок скільки можете (не менше 10, звичайно), бо в них ремонт. Стіни-підлогу зробили, а все інше (світильник, умивальник, жалюзі....) - особиста проблема лікаря. Хоч - сам купляй, хоч - простягай руку і збирай.
Стан відділення залежить від добросовісності зав відділом - чи ті всі кошти йдуть за призначенням. Одним словом - сумота.

[Ira]

Нічого собі - по тисячі з кожного лікаря!!!
Коли мій чоловік лежав в 1 лікарні (в березні), то з нас здерли 200 грн. "благодійного" внеску, ще й заяву писала, що ніякого тиску з боку мед.персоналу не було!!! А умови там найгірші з усіх лікарень Тернополя (дорослих)! малюсінька палата на 4 ліжка, тумбочка в ногах за півметра від ліжка (і це в хірургії ! Чоловік мусив тримати воду, телефон в ліжку, бо був після операції ); в туалет взагалі наркомани з вулиці ходили! Навіть вату, спирт і рукавички потрібно було купувати за свої гроші!

[irinka]

Так, умови в 1 лікарні дуже жахливі я лежала в хірургії (25.12.10 мені вирізали апендицит) то було вночі з пятниці на суботу то підлогу прийшла санітарка мити аж в ПОНЕДІЛОК, бо мав прийти якийсь доктор і все провіряти(якби не він то взагалі незнаю коли б її помили ) там в палаті такий протяг був, а я ще й біля вікна лежала, дуже холодно було. Зима ж взагалі ніяких умов ні помитись, ні в туалет сходити :istereka: а ще й зашили мене як свиню лікарі певно Польське Різдво святкували:grin: бо шрам такий що і досі не сходить. Добре, що виписали на 4 день, а то напевно більше б не витримала і сама пішла Теж платили 200 грн "благодійного внеску" а лікарі носились як біля збитого яйка :girl_hospital: а ми нічого їм не дали :grin:

[happymami]

А ви в курсі, шо якшо вас часом зловив радікуліт, то викликати невролога додому ви не зможете? Або викликайте дільничого (які тепер мають спеціалізацію ако сімейний лікар), або викликайте швидку і їдьте на прийом до невролога (при умові, що талонів вистачить), або швидкою одрзу на стаціонар.
Якшо чесно - дурдом тай годі. В маи зловила спина. Мав прийти дільничий (хоча шо він може шарити в неврології? А раптом то і не неврологія, рапом шось гірше?), потім мав виписати ліки (хоча як педіатр може виписувати ліки по тій частині???), і потім якшо не легшає - йти на денний стаціонар до невролога на прийом і на процедури. Не ідіотизм?
Читала нещодавно як в однієї жінки з району сильно штрикнуло в спині і поки син її довіз до лікарень (обїздивши ше пів міста), то вона померла. бо думали шо то ревматизм, а то тріснула судина. Ну то як може не збільшуватися сметність, якшо в людини дійсно трісне судина, а замість оперативної помочі їй скажуть чекати дільничого?
Отакі от тепер пироги в поліклініках. будьте готові

[TYulia]

вже кілька раз довелось мені побувати (дякувати Богу на провідини) в дитячій лікарні на Сахарова (та що на Бамі). Була в відділі для новонароджених і в інфекційному. Я настільки негативно вражена, що після того відвідування довго відходжу. Похреснику "пощастило" вже кілька разів там лежати. По-перше, відношення лікарів і медперсоналу, певно 90%, дуже хамське. По-друге, умови жахливі. Точніше є декілька гарніших палат, але багато ще з пружинними ліжками, запрними синюшними простинями, закрашеними, поламаними шкафчиками. "СЬогоднішня" палата, наприклад, не мала жодної резетки, то мама щоб закипятити чайник (який заборонено, але як сховати, то можна), мала тримати в коридорчику на рівні голови поки не закипить, аж поки собі переноску не взяла. Теплої води нема, протирати поверхні має сама мама, бо то її дитина хвора. Щоб відключили систему то, вже треба чекати на Боже змилування, яке нагадає тій медсестрі заглянути за півгодини чи пізніше,а якщо ти сама з дитиною, і вийти нема як. Що це за браття крові з вени, а потім ще додатково з пальчика (кажуть в Америці і світі, щось до 2 років з пальця крові не беруть, а з пяточки), маму виганяють за двері, дитина сплакується в кілька разів більше. У відділі для новонароджених було все дуже строго, всі особисті речі, їжа в окремих кладовках на коридорі, в інфекційному, вже можна собі все що хоч тримати. А ця палата - така похмура, що від неї мені вже за кілька годин плакати хотілося. Людоньки, та це ж ДИТЯЧА лікарня, там би ж всі лікарі, медсестри, мали б сонечком світитись до дітей і підтримкою для мамів, згорьованих дитячими хворобами. Це питання не в грошах, а у відношенні до своєї роботи, і взагалі у людяності. Чому ті стіни не покрасити в якись приємний колір, понамальовувати зайчиків-котиків. Та зробіть акцію, запросіть студентів з якогось художнього факультету, училища, і вони з радістю за безплатно, перетворять ті похмурі стіни у веселі малюнки, які діткам буде цікаво розглядати. СПРАВА НЕ У ГРОШАХ! ЧОМУ ТАК???