TaniaPicaSSo » 18 липня 2017, 15:19
Вибач, що з таким запізненням відповідаю. Але краще пізно
erinaceus написав:3. Ніколи не шкодувала, що поступила в педагогічний? (бо до мене часто такі думки навідуються )
Почну з того, чому я пішла в педагогічний.
Я завжди знала, що це не моє. Ніколи не могла уявити себе в ролі вчителя, і не хотіла цього. Але хотіла поступити на іноземну філологію, бо це те, що мені найбільше подобалось - мови, література. І вдавалося також. Завжди ходила на олімпіади з англійської, української, брала призові місця в міських конкурсах творів і т.д. Правда, ким саме стану в майбутньому, я не дуже уявляла. Тобто мені подобалось писати і читати, вчити мови, але в якійсь конкретній професії я себе не бачила. Можливо перекладач, можливо літературний критик, журналіст?! Такі були приблизні розмиті уявлення. Але пішла в наш педагогічний, бо вибирати вуз доводилося з тих, що в Тернополі, бо батьки не хотіли відпускати в інше місто, я сама теж не дуже рвалася. А в Тернополі іноземні мови були лише в пед, ну і ще в тому експериментальному, який тим більше платний і з нижчим рівнем викладання, тому про нього і не йшлося. І так вибір звузився до факультету іноземних мов в нашому пед. Якби тоді вже було перекладацьке відділення, я би поступала на нього, але воно відкрилось вже на другий рік після того, як ми поступали. І була ще така думка тоді перепоступити і піти ще раз на перший курс, але так думка залишилась лише думкою. Тепер, думаю, що може таки варто було це зробити, адже потім я завжди працювала з перекладами, хоча офіційно я навіть не маю права їх робити, бо маю диплом лише вчителя. )))) Але що тепер жаліти... Якби мене теперішню повернути туди, то багато би зробила інакше. Але тоді виходилося з тих обставин, які були тоді.
На інші питання відповім пізніше.
Вибач, що з таким запізненням відповідаю. Але краще пізно :hi:
[quote="erinaceus"]3. Ніколи не шкодувала, що поступила в педагогічний? (бо до мене часто такі думки навідуються )[/quote]
Почну з того, чому я пішла в педагогічний.
Я завжди знала, що це не моє. Ніколи не могла уявити себе в ролі вчителя, і не хотіла цього. Але хотіла поступити на іноземну філологію, бо це те, що мені найбільше подобалось - мови, література. І вдавалося також. Завжди ходила на олімпіади з англійської, української, брала призові місця в міських конкурсах творів і т.д. Правда, ким саме стану в майбутньому, я не дуже уявляла. Тобто мені подобалось писати і читати, вчити мови, але в якійсь конкретній професії я себе не бачила. Можливо перекладач, можливо літературний критик, журналіст?! Такі були приблизні розмиті уявлення. Але пішла в наш педагогічний, бо вибирати вуз доводилося з тих, що в Тернополі, бо батьки не хотіли відпускати в інше місто, я сама теж не дуже рвалася. А в Тернополі іноземні мови були лише в пед, ну і ще в тому експериментальному, який тим більше платний і з нижчим рівнем викладання, тому про нього і не йшлося. І так вибір звузився до факультету іноземних мов в нашому пед. Якби тоді вже було перекладацьке відділення, я би поступала на нього, але воно відкрилось вже на другий рік після того, як ми поступали. І була ще така думка тоді перепоступити і піти ще раз на перший курс, але так думка залишилась лише думкою. Тепер, думаю, що може таки варто було це зробити, адже потім я завжди працювала з перекладами, хоча офіційно я навіть не маю права їх робити, бо маю диплом лише вчителя. )))) Але що тепер жаліти... Якби мене теперішню повернути туди, то багато би зробила інакше. Але тоді виходилося з тих обставин, які були тоді.
На інші питання відповім пізніше. :rose:
