Та то в ті часи що ми народилися більшість хрестили таємно.

[b]олеся[/b] виходить що вони, але колись (та щей в Хмельницькій області, та щей баба була тіпа "начальство") дітей хрестили поночах. а священик в книгу записай друзів моїх батьків - бо йому так сказали. Хоча на справді мене тримали інші люди. Така от санта-барбара :crazy: :crazy: :crazy:
та я якось не сильно цим і переймаюся, подумаєш не приходили до мене, подарунки не дарували :wink: зато в мене є дядько - яким мені не то що хресного замінив - а рідного тата :В):

[quote="Ulkanet"]насправді мене хрестили вночі і тримав мене мій дядько і моя сусідка[/quote]
А тоді хіба не вони насправді твої хресні?

в мене хресний тато - то друг моя тата. я його в житі не бачила. лиш маємо одну фотку його. а хресна мама - подружка мами. живе за пару метрів від мене. а насправді мене хрестили вночі і тримав мене мій дядько і моя сусідка :crazy: я про це в знала лиш коли хрестила свою дитину. мене завжди тягнуло до тієї сусідки - а чому, я не знала. а дядько - то в нас святе. :В): моя баба каже - що він мене з братом більше любить ніж своїх дітей ::Р:
але в нас чомусь взагалі на таке не акцентують уваги (москалі є москалі :hi: :ha: ::Р: ). тому що таке хресні, і як воно я не знаю. може моя кума там тоже обіжається, що я не приїхала коли мала йшла до першого причастя, чи там золото не подарувала - я не знала :pardon: тікищо прочитала від Наталінди :crazy: я їй завжди кажу, щоб казала мені всьо в лоб - що тре і т.д. та вона встидлива - не каже. але думаю родичі їй не раз "натякали" що я погана хресна :crazy:

У нас теж хресні з родини, хоча хотіла, щоб хресною була моя подруга. Але вона тоді була у від'їзді, і треба було довго чекати на її повернення. Хоча тут є такий нюанс. Друзі - це не завжди на все життя, з родиною трохи надійніше. А хотілося б, щоб спілкувалися постійно, а не лише у дитинстві. У мене так з похресницею вийшло. Хресний у неї татів кращий друг (був на той час принаймні). А потім дороги у них розійшлися, в нього нове життя, от вони і не спілкувалися декілька років. Аж тепер на Перше причастя явився :crazy:

Ми теж вибирали самі, з друзів, хоча з кумом бачимось рідко, десь 1-2 рази в рік. Але завжди коли приходить то приділяє малому увагу і приносить подарунки. Кума приходить частіше.

Я чула, що діти дуже вдаються в своїх хресних. На власному досвіді (маю трьох похресників) бачу, що вони в мене щось взяли (а може себе так тішу :=): ). Тому за тим принципом вибирала хресну своїй доні. Чоловік хотів хресного з родини, бо так заведено. Але трохи поговорила і переконала, що це вибір тата , а не родини. Тому хресний, чоловіковий друг. Я хресними задоволена :love:

Я обирала хресних сама, не з точки зору родини, а з точки зору відповідальності. Так хресними стали мій рідний брат і найкраща подруга. Хресну чекали 4 місяці, коли вона приїде з Німеччини:)

в нас хресні чоловіка сестра і чоловіка двоюрідний брат. Так получилось що обидвоє з його сторони. Я хотіла свою сестру, але вона була закордоном, а когось чужішого брати аби з мого боку був мені було не принципово.

В моєї Діанки хресні моя сестра і чоловіка брат. Так свекруха скерувала, а я тоді не мала сил і бажання сперечатися, ну і не вважала їх не надто підходящими. А в Вероніки моя тітка-подружка (старша на 5 років від мене) і чоловіка найкращий друг. Довго ми думали кого брати, бо всі кричали родину, але серед родини я для себе підходящої кандидатури не знайшла. Дуже хотіла 2-рідного брата, в нас з ним з дитинства гарні стосунки, але він тоді був закордоном і повернутися мав не раніше ніж через рік...