Теж пощастило жити в гуртожитку. Супер!!! Ностальгія є за тими безтурботними днями. Там і з чоловіком своїм познайомилася;)

от шпійони йо ма йо :hi:

О! І в мене є цікавенька історія про гуртожиток! Я тоді жила в другому гуртожитку від педагогічного. В основному поряд з філологами там мешкали фізкультурники. Ми подружились з земляками моєї співмешканки - двома хлопцями-борцями Женею і Павлом. Приходять одного разу вони такі якісь загадкові на вечерю... Повечеряли, посиділи за столом, подякували і пішли. Ми собі розбалакались, теревенимо про те, про се... Відкриваються двері, заходить інший фізкультурник Василь (мій земляк, а зараз навіть кум!), і із загадковим виразом обличчя, приставивши палець до губ (Тихо!) , починає щось шукати...
Ми з Оленкою квадратними очима довго на те все дивились... А виявилось, що хлопці-борці заховали нам під стіл жучок для прослуховування, Зловили на радіо сигнал і любенько собі слухали нашу розмову... А Василь по щасливому збігу теж шукав хвилю на радіо і знайшов нас, впізнав і прийшов рятувати...

Закінчилась ця історія двома відерками морозива, які ми зажадали як викуп за жучок! Стільки морозива я ще ніколи не їла!!!

Ех , ностальгія !..Я б з превеликим задоволенням повернулася в "гуртожитські " часи . В різних гуртожитках , причому в різних містах я провела майже 10 років (враховуючи першу роботу ).Найвеселіше було в Києві , коли після дороги і 8-годинної черги на реєстрацію і поселення виявилося , що нас поселили 7 дівчат в одну кімнату на 5 ліжок. Поки ми всі посходилися і порахувалися , то робочий день закінчився ( а було це в п"ятницю :dash: ) і нам прийшлося в терміновому порядку знайомитися з половиною гуртожитку , щоб знайти два місця , розселялися по жеребу.
Ще згадується Щедрий вечір на 41 страву ( деякі дублювалися ) і 32 персони , колядки і щедрівки в трамваях і метро. Веселі були часи. Вчилися , працювали і театри ходили ... Не те , що зараз - розлінилася :scare:

Та ні, лише трошки повилазило :lol: Бідненьке, вже стільки перефарбувань перенесло :grin: Я була вже всіх кольорів веселки :lol: Поки що - брюнетка :)

:lol: :lol: :lol: Без волосся не залишилась?

Жила 4 роки в гуртожитку, коли навчалася в медучилищі, і 2 роки під час навчання в університеті. І далі б жила, якби не сімя :) Було дуже весело і цікаво :) Головне, щоб однокімнатники мали спільні інтереси.
Було дуже багато смішних історій. Памятаю, на 2-му курсі училища, я вирішила зекономити на салоні і вибілитись в "домашніх" умовах. Нанесли мені дівчата фарбу, тримала 40хв, а за той час воду в гуртожитку виключили :scare: . Чекали-чекали поки включать, вже й шкіра голови почала пекти. Злякалася, що залишусь взагалі без волосся :scare: Вирішили відкривати 3-літрові компоти (з винограду, черешень) і ними змивати фарбу :lol: Ось і ходила я пару днів світло-рожево-фіолетова :lol:

[quote="krapk@"]А в Терпнополі жила теж в 11 корпусі-гуртожитку-той ще вже біля самого лісу. Там хороші умови. Все євро, секція 2 кімнати, душ, туалет, причому в іншій кімнаті жили лише коли була якась конфереція. Кухні правда там нема, бо то ж типу готель. Є кафешка внизу та і в цк теж столовка. Але які б не були умови це непорівняти з власним (хоча б квартирою) житлом.[/quote]
я також там рік жила поки в магістратурі вчилася в 2008/9 роках, ото все думаю, де я тебе раніше бачила, може там і перетиналися. Найкращі спогади про цей рік навчання і проживання в тому гуртожитку :) . Ми часто їсти в кімнаті готували на плитці чи в мікрохвильовці. А ще мені тоді на день народження подарували декоративного кролика, то він, коли випускали його з клітки побігати, гриз все що бачив, плінтуси в кімнаті, наші шльопанці, шнурки від ноутбуків. Потім коли вже навчання закінчилося і ми приїзджали здавати екзамени, то бачили, що на тому поверсі травили мишей, хоча до того ми мишей там не наблюдали, напевне не знали про мого кролика :grin: .А ще там величезний балкон, бувало вийдеш зранку з кімнати з чашкою кави, ах, красота, аж знову захотілося. А ще в кімнатах навпроти жили негри, але ми з ними не спілкувалися, наглі вони і неакуратні. Вміли вони інколи пожарити зранку оселедці, то потім два дні смердів весь поверх :mrgreen:

Як було тепло,ми любили відкривати вікна і сидіти на підвіконні,якось прийшла до нас в гості подружка,що колись жила за нами в кімнаті ,а потім пішла на квартиру,ми злегка банячили,пили якийсь шейк,галділи,от я підхожу ближче до відкритого вікна,і як ви думаєте кого я там бачу :shock: ???
-Дрочуна у кущах з великим торчащим тим самим :mrgreen: .
ой як він мене розгнівав :evil: :x ,короче я його насварила і він втік.Але більше такого не робити не пообіцяв :crazy: .

я жила 5 років студентського життя. Наш гуртожиток був найкращий, найдружніший, правда зі строгою комендантшою. Зато бляцтва ніякого не було. Секція була дуже дружня (5 кімнат), всі мої однокурсники. Класні часи були, суперові. А в Терпнополі жила теж в 11 корпусі-гуртожитку-той ще вже біля самого лісу. Там хороші умови. Все євро, секція 2 кімнати, душ, туалет, причому в іншій кімнаті жили лише коли була якась конфереція. Кухні правда там нема, бо то ж типу готель. Є кафешка внизу та і в цк теж столовка. Але які б не були умови це непорівняти з власним (хоча б квартирою) житлом.