А ще думаю, що може це пов'язано з глистами. Я писала в іншій темі, що не знаю точно, чи вони є, але є підозри. І серед підстав підозрювати, як раз і є підвищена збудливість, нервозність, нестійкість нервової системи і т.д. І думаю, може глисти спричиняють цю збудливість, а це в свою чергу веде до тих кривлянь :confused:

Кривиться по-всякому, і нижню щелепу висуває вперед, і вбік, і кутики ротика кривить донизу, і піджимає губи вскредину, і ще по-всякому. І ситуації, в чких вона це робить, бувають теж різні. Буває від зосередженості, коли щось малює, мультики дивиться, буває, коли щось розказує, потім спиняється, прикриває рот рукою, щоб ніби ніхто не побачив, трохи покривиться, потім розказує далі. Стараюсь не звертати уваги спочатку, бо часом за парц секунд сама перестає, якщо бачу, що захорилась, стараюсь відволікти, бо якщо прямо зробити зауваження, то сердиться і кривиться ще більше та інтенсивніше.

А цікаво, невролог ще якісь обстеження робитиме? Чи зробить висновок на основі моїх слів? Я просто не здогадуюсь, а що лікар може ще перевірити і як, щоб поставити якийсь діагноз.
А давати якісь заспокійливі мені чомусь так страшно.

Я якось запитувала нашу дільничу лікарку про це, то вона глянула і знайшла на яснах якусь ранку, і каже, що може через це. І Марта часом теж каже, що її щічки чухаються, але то буває дуже рідко. Я часом питаю, коли кривляється, чи чухаються щічки, то каже ні. Ну і та ранка на яснах не могла бути стільки часу, вже певно і пройшла давно.

Я би радила звернутись до невролога чи дитячого психіатра. Бо, наскільки я розумію, це прояв виснаження нервової системи. Ми зараз маємо проблему із заїканням, і я трохи про це начиталась/наслухалась. Так от, заїкання, кліпання, однотипні рухи - це все прояви слабкості нервової системи. Психіатр нам сказала, що в дитячому віці найімовірніша причина такого виснаження - часті захворювання. Нервова система - найбільш вразлива, а якщо вона від природи слабка, то це може проявлятись отаким чином. Можу передбачити, що лікарі вам призначать щось для укріплення нервової системи - ноотропи, гліцин, магне В6. Наскільки правильним і доречним є таке лікування, не знаю. Колись, коли буду мати час, опишу наш досвід роботи із заїканням. Після моїх довгих вагань дитина пропила ноотропи. Але проблема поки-що залишилась.

мeні здається що рeакція на стрeс який тоді відбувся і тeпeо організму так комфортно рeагувати. Гризти нігті цe нe погана звичка, а тeж псизічний захист коли дитину постійно критикують. Тобто вeду до того що причина мусить бути, проконсультуйся з нeврологом а потім по ходу, можe заспокійливe щось випишe.

В нас менший також щелепу нижню вперед виставляє і рухає вверх вниз.
В нього це відбувається коли на чомусь дуже зосереджений. Думаю, що це погана звичка. Хтось нігті гризе чи обдирає, а він щелепою "балансує".
Кліпання очима то трохи все таки не те, на мою думку.
Як в когось проконсультуєтесь, напишіть що вам сказали. Ми поки що пробуємо боротись з тим відволіканням, переключанням і т.п.

[quote="TaniaPicaSSo"]
Оце щойно погуглила трохи дане питання, пишуть, що може бути пов'язано з неврологією. Напевно, варто сходити до невролога. [/quote]
Таки варто. Була на обстеженні,то приходила мама з хлопчиком, який коли хвилюється починає часто кліпати очком то виписували заспокійливі і ще якісь уколи.

Не знаю яке у вас кривляння. В нас малий теж ротом щось витворяє. З осені мали кілька разів насмарки, плюс аденоіди, і важко було йому дихати, але я коли біля нього була, чи як по дворі йшли, то завжди йому нагадувала закривати рот і дихати носом, і він як міг це робив і після того почала замічати, що він часто складає рот так, що нижня щелепа виступає вперед. Я його сварю за то, лякаю брекетами і т.п. Але вже трохи йому то переходить.
Але теж замітила, що починає щось ротом крутити, коли нежить наближається, чи є, коли дихання носом утруднене.

Останніх кілька місяців помітила, що дитина часто стала кривити ротиком. Спочатку це було менш помітно, я думала, що причепилась погана звичка, але потім то стало дедалі частіше. Особливо це почастішало, коли стала робити їй зауваження. Чим більше звертала їй на це увагу, тим сильніше і частіше вона кривилась. Потім аж стала прикривати рот рукою, щоб покривитись і ніхто щоб не бачив. І я помітила, що частіше ці кривляння в неї від стресу, нкрвів, негативних емоцій. Відповідно, якщо роблю їй за це зауваження, воно її лише ще більше дратує, і вона ще більше хоче покривитись. Потім я стала не звертати на це увагу, а переключати її, коли тільки бачила, що хоче покривитись, просила усміхнутись, скорчити якусь гримаску і т.д. Плюс, що це її не дратувало і не провокувало додаткові посилені кривляння, але проблему теж не зняло.
Оце щойно погуглила трохи дане питання, пишуть, що може бути пов'язано з неврологією. Напевно, варто сходити до невролога. При тому двічі за осінь ходили до невролога з меншою, а я навіть не подумала тоді спитати ще за це.
Може в когось таке було? Як з таким боролись? Бо я часом вже аж переживаю, щоб не перекривила собі щелепу, що так на все життя лишиться перекошене лице, так сильно вона деколи кривиться :impossible: