Natalinda, коли є справи то звичайно мала в слінгу. спить собі, або роздивляється по сторонах. а от коли справ нема...то проблема.
любила б шастати по магазинах чи хоча б базарі... але коли трошки похолодає, може буду по черзі напрошуватися на другий кінець міста в гості

Sawwku так не конче з слінгом на спині сидіти, можна самій гуляти, чи йти по справах пішки приміром на Дружбу через БАМ ;-)

отакі сни . хоча якщо я засну біля неї, то може до 2 годин проспати (деколи). а як сама на ліжку - то 15 хв.
в слінгу сон кращий, але я ж не буду в парку сидіти зі слінгом на спині, то беру візочок. а там 15 хв.

По 15 хвилин. Це що за сни такі?
А вона в тебе в візочку спить чи в слінгу?

Alisa, в мене їх 2-3, по 15 хвилин. не повіриш, але я мрію щоб той сон був 1 хоч з годинку .
і хотілося б його проводити надворі, бо там справді можна розслабитися і відпочити, бо від компа голова як баняк стає. хоча взимку... :? таки буду додому втікати

Ось коли в Сашків ляля доросте до одного-єдиного денного сна, то вона теж буде кров з носа мчати додому, щоб не втратити свій бонус. :)

ага.
І я так само.
Коли малий спав надцять разів - то була частина снів на вулимці, а частина дома, а мама - в компі.

А зараз то і спить він вдома краще, є де розвернутися на дивані :)

Sawwku написав:чому всі намагаються втекти додому, коли дитині час спати?

Бо коли дитина спить, мама варить, миє, пере, займається собою, сидить в компі, дивиться тєлік, в'яже, шиє, короче, робить те, що потрібно ЇЙ, а не дитині :grin:

Раніше ми спали на вулиці. Тепер як в Зірки - 40 хв потолок.

Плюс - сон дитини вдома - це виключно мої години, які я на жоден кисень не проміняю.

в нас наприклад дуже чутливий сон, я навіть по клавішах боюся стукати. на вулиці спить не більше години, десь 40 хв. в середньому
(вдома півні кукурікають і сусідські пси гарчать, а гнати бозна куди не завжди хочеться... і теж буває або мотоцикл парком шмигне, або діти збоку галасають)

а в хаті може і дві годинки поспати. три - то для нас взагалі розкіш. ось.

а як були менші то спали на вулиці, часом тільки так присиплялися...