vikilandi » 13 березня 2018, 16:29
Оля, треба йому братики-сестрички.
У мене з іжею такого немає. Не хоче їсти - не їсть, але окремо від усіх потім не годую. Бувало й таке, що голодний спати лягав, зате вранці найперше, що просив, це поїсти. Але такі ситуації у нас були вже давно і тільки зі старшим. Молодші діти не такі вимогливі. Може через те, що вони менші, а може й через те, що дівчатка, з ними , дійсно, легше. Я не потикаю. За істерики можу покарати. Наприклад, не піде до друзів, або друзям скажу, що до Йосифа не можна. Мультики, планшет можуть потрапити під заборону. Останнє з найдієвішого, це зобовязати прибрати у своїй кімнаті і скласти лего (якого ну дуже вже багато розвелось), поки що лише погрожувала конфіскувати це лего, але навіть погрози тепер дієві.
І мій досвід мені підказує, що коли дитина одна, її набагато важче виховувати. Але не можу з впевненністю сказати, хто більше змінюється мама чи діти, коли сімя стає більшою. Я тепер дивлюсь на наймолодшу, і точно знаю, що їй найбільше пощастило. Вона більше спілкується з братиком-сестричкою, ніж з мамою. І мені легше на голову, бо дитя уміє бавитись без мами.
Оля, треба йому братики-сестрички.
У мене з іжею такого немає. Не хоче їсти - не їсть, але окремо від усіх потім не годую. Бувало й таке, що голодний спати лягав, зате вранці найперше, що просив, це поїсти. Але такі ситуації у нас були вже давно і тільки зі старшим. Молодші діти не такі вимогливі. Може через те, що вони менші, а може й через те, що дівчатка, з ними , дійсно, легше. Я не потикаю. За істерики можу покарати. Наприклад, не піде до друзів, або друзям скажу, що до Йосифа не можна. Мультики, планшет можуть потрапити під заборону. Останнє з найдієвішого, це зобовязати прибрати у своїй кімнаті і скласти лего (якого ну дуже вже багато розвелось), поки що лише погрожувала конфіскувати це лего, але навіть погрози тепер дієві.
І мій досвід мені підказує, що коли дитина одна, її набагато важче виховувати. Але не можу з впевненністю сказати, хто більше змінюється мама чи діти, коли сімя стає більшою. Я тепер дивлюсь на наймолодшу, і точно знаю, що їй найбільше пощастило. Вона більше спілкується з братиком-сестричкою, ніж з мамою. І мені легше на голову, бо дитя уміє бавитись без мами.