[url=https://seo-boom.com.ua/]BeeTop Agency[/url] - компанія великих можливостей! Саме вони допоможуть вам з просуванням сайту, а цим самим ви збільшите свої продажі, досягнете бажаного результату. Рекомендую!

Ой, а в мене був період коли я тільки вийшла на роботу (малій було трохи більше ніж 3 рочки), то відправили у відрядження на 3 місяці до Львова. Квартиру змогла знайти тільки на [mw=]Не приховане посилання видалене модератором[/mw] Але добре, що чоловік зміг взяти роботу додому і ми всі разом поїхали до Львова. Тільки декілька раз все таки чоловік їздив на роботу, так як на такий великий період ніхто б не відпустив. Великою перевагою на той час для нас було тільки те, що наша квартира була близько до центру і в парковій зоні. Тому часто гуляли з малечею після роботи.

[quote="nadusha"]Це школа-інтернат... Ще забула написати про зміну вихідного дня у суботу або неділю: раз в два тижні (перша зміна 8:оо - 15:оо, друга 15:00 - 22:00). Коли була бездітна, то швидко звикла до такого графіку. Вже після першого декрету перевелась на півставки, бо загиналась... Після другого декрету доведеться на 0,25 ставки? Хочу - не хочу, доведеться підключати бабусь-дідусів...[/quote]
Я вже вийшла на роботу! І справді довелося писати заяву на навантаження 0,25 ставки. Виходить в тиждень треба відпрацювати 6 год.15 хв., один тиждень я виходжу в п"ятницю з 14:30 до 20:45, а наступний в неділю з 8:45 до 15:00. Звикаю потроху... Учні за три роки мого декрету ТАК повиростали, що капець!!! Відчуваю, що трохи скучила за роботою, за вихованцями... В неділю ходила з ними до церкви на бульварі, там щонеділі в залі проводиться спеціальна служба для нечуючих священником - батьком одної нашої учениці. Так гарно...
Мінуси: маленька зарплата(боюсь навіть подумати, що мені видасть банкомат), стаж не рахується повністю(за рік я напрацюю аж 3 місяці стажу), доводиться на п"ятницю запрошувати дідусів-бабусів...
Але, з іншого боку не все так погано: більшість часу я вдома, є час на дітей, уроки, секції,побут. Поки що мусить бути так, а далі час покаже...

Так, Марічка! Тернопільські діти після обіду або вечері розходяться додому, а іногородні залишаються. Додому переважно їздять щотижня. Ті, котрим далеко чи незручно добиратись на вихідні додому можуть їздити раз в два тижні... Так, що виховательська робота не закінчується...

Надя вроді в спецшколі працює для дітей з пониженим слухом,вони там сплять напевно

головне що є кого підключити, а що тут такого. Я от зараз теж вимушена на батьків час від часу лишати, що ж тут зробиш. Може по молодості на своїх дітей не було часу(по собі суджу-я з нянькою сиділа), то хоч з внуками поняньчаться. Колись теж так було- багато моїх друзів взагалі жили з бабусями-дідусями, бо батьки були по великих містах на роботі-робили карєру. Я їм навіть заздрила, бо бабусі більш лояльніші ніж мами.

Це школа-інтернат... Ще забула написати про зміну вихідного дня у суботу або неділю: раз в два тижні (перша зміна 8:оо - 15:оо, друга 15:00 - 22:00). Коли була бездітна, то швидко звикла до такого графіку. Вже після першого декрету перевелась на півставки, бо загиналась... Після другого декрету доведеться на 0,25 ставки? Хочу - не хочу, доведеться підключати бабусь-дідусів...

це в якому садочку такий довгий робочий день? чи це якийсь інтернат :confused: в мене сестра працює виховатлем то з 7.30 до 12.00 здається і з 12 чи 13 до 17.30-18.00.

І мені страшнувато виходити на роботу... Все подобається, крім робочого графіку... Робота вихователя позмінно: перша зміна 7:00-9:00 (хто розбудить, вдягне, відведе в садок, школу?), друга зміна, на наступний день 14:30-22:00 (в прольоті підготовка уроків, вечеря, миття?) Боюся, що не справлюсь... Чоловік мене бачить домогосподаркою "Навіщо тобі та робота? Ліпше дітей пильнуй..." Переживаю, щоб ще в третій декрет мене не відправив ; )

а я от взагалі дитину вже 2тиждень бачу лиш по скайпу. І він ображений-нехоче говорити онлайн. А коли я вимикаю камеру то він каже мама коли вже та робота закінчиться. Ще й співпало так що почав в садку залишати до 3 години замість звичних пів 1... Аж жаль мені мого хлопчка, а серце взагалі рветься. А от на роботу я навпаки з задоволенням бігала з 3 місячного віку мого синочка (на 1-2 пари).