Irysja » 28 квітня 2016, 23:01
Я хочу сказати.... Моїй бабці 93 роки. У неї перша дитина від першого шлюбу померла (чоловік теж) . З дідусем у неї було троє дітей . Вона по сьогоднішній день несе на собі тягар , що зробила аборт. Вона часто про це мені говорить. Плаче коли про це згадує.
Її дочка (моя тітка) зробила теж аборт... Зараз вона "скажена" людина, це її постабортний синдром... Має 5 внуків. З нею ніхто не може бути. Вона не хоче визнати що це синдром, але і ніхто не наважується їй про це сказати. Деколи ми думаєм що у неї "зїхала криша".
Потім її дочка, тобто моя 2-рідна сестра теж робила аборт... Вона має все для щастя, але відчуття щастя у неї немає. Вона хронічно не задоволена, не щаслива, часто плаче...Постабортний синдром...
Я- третя дитина. Між нами різниця по 1.5 року. Мені часто говорили що я не така... вредна, вперта... дитина.Мені здавалось що мене не любили...
Коли мама завагітніла мною, їй було вкрай важко, вона не витримувала, хотіли зробити аборт, але не зробили. Був період, коли ми жили дуже бідно, могли забрати квартиру за борги. Батьки постійно розводились... Але я здобула чудову освіту, маю роботу (мені ніхто нічого не купляв, ні поступлення, ні роботу) .
Мене Бог благословляє!
Пару років назад, на день матері я відправила мамі привітання і написала "мамуся,дякую тобі за дар життя...". Мама ридала... вона довго згадувала ті слова зі сльозами.
Може саме з цією дитиною ви маєте бути на старості... Моя 3-рідна сестра(28років) має 4 дітей, чоловік її залишив. І знаєте, її знайшов чоловік і взяв з тими дітьми...
Нехай вам Бог помагає і благословляє і ваших діточок!
Я хочу сказати.... Моїй бабці 93 роки. У неї перша дитина від першого шлюбу померла (чоловік теж) . З дідусем у неї було троє дітей . Вона по сьогоднішній день несе на собі тягар , що зробила аборт. Вона часто про це мені говорить. Плаче коли про це згадує.
Її дочка (моя тітка) зробила теж аборт... Зараз вона "скажена" людина, це її постабортний синдром... Має 5 внуків. З нею ніхто не може бути. Вона не хоче визнати що це синдром, але і ніхто не наважується їй про це сказати. Деколи ми думаєм що у неї "зїхала криша".
Потім її дочка, тобто моя 2-рідна сестра теж робила аборт... Вона має все для щастя, але відчуття щастя у неї немає. Вона хронічно не задоволена, не щаслива, часто плаче...Постабортний синдром...
Я- третя дитина. Між нами різниця по 1.5 року. Мені часто говорили що я не така... вредна, вперта... дитина.Мені здавалось що мене не любили...
Коли мама завагітніла мною, їй було вкрай важко, вона не витримувала, хотіли зробити аборт, але не зробили. Був період, коли ми жили дуже бідно, могли забрати квартиру за борги. Батьки постійно розводились... Але я здобула чудову освіту, маю роботу (мені ніхто нічого не купляв, ні поступлення, ні роботу) .
Мене Бог благословляє!
Пару років назад, на день матері я відправила мамі привітання і написала "мамуся,дякую тобі за дар життя...". Мама ридала... вона довго згадувала ті слова зі сльозами.
Може саме з цією дитиною ви маєте бути на старості... Моя 3-рідна сестра(28років) має 4 дітей, чоловік її залишив. І знаєте, її знайшов чоловік і взяв з тими дітьми...
Нехай вам Бог помагає і благословляє і ваших діточок!