Дякую! На зустрічі прийду із задоволенням :wink:

[b]Оксанютка[/b], я за ці моменти розпитувалася, бо в мене склалося враженння, що як тільки зникли проблеми (спека, хвороба), ви очікували, що дитина знову перейде на такий режим годування, як був вже у вас раніше. Насправді, після проблемного періоду дитина потребує плавного переходу до скорочення годувань. Це нормально. Я б вам радила зараз на якісь період розслабитися, годувати стільки, скільки дитина потребує і не давати цьому ніякої оцінки. Думаю, якщо дитина готова, не буде відчувати, що її хочуть обмежити в годуваннях - вона через якісь час сама почне менше потребувати ГВ. І у вас все вернеться, як було раніше.
В ситуаціях, коли дитина вимагає груди (сама лізе під одяг, вимагає словами, ...)(якщо мова не йде про сильне засмучення, або дитина вже дуже сонна), я б радила не давати в ту ж саму мить, а хоча б через якісь мінімальний час.
І ще мої роздуми стосовно вимагань типу "дай цицю"... Часто мами перед годуваннями самі кажуть "зараз дам тобі цицю". Як на мене, це не варто робити, це все-одно, що казати перед поцілунком зараз я тебе поцілую.

А ще на наступному тижні буде багато зустрічей (скоро напишу про це на форумі), приходьте, поспілкуємося ;)

Як захворів синок, то тоді не обмежувала,а потім стало як було до намагання плавно відлучити, тобто:на обідній сон і після, на ніч і вночі, вранці,так є і зараз, хіба ще, коли треба заспокоїти( вдарився....,але не завжди),ну і,звичайно,коли сяду без діла чи приляжу :hi: Просто тепер не можу вкласти під казочку і не вдається відволікти після обіднього сну, тоді дуже плаче, нервується і жалібно просить"дай цицю".
А окрім надокучливих "порад" оточуючих,то вже хочеться виспатись,бо вночі часто прокидається(хоча буває, що й гарно спить 1-2 прокидання, а буває... :dash:
А на додачу, в мене ще молока багато, якщо пропустимо годування в обід, то до вечора груди набрякають.Надіялась на інволюцію,але де там, далі діє закон:чим більший попит, тим більша пропозиція

[b]Оксанютка[/b], розкажіть, будь ласка, детальніше: коли був цей період (хвороба, спека, щеплення, ...), коли почався, закінчився, скільки тривав? Розкажіть про ГВ після цього "важкого" періоду? Ви годували за вимогою чи намагалися обмежувати, скільки приблизно годувань і яких (на сон, вночі, ...)?

А як відчуваєте потребу у відлучені? Неприємно, боляче, чи ще щось? Що ще турбує крім зауважень оточуючих?

Синочку 2,4,ми ще на ГВ.Бачу, що чим він більший, тим важче відволікти і забавити.Якщо захоче, то важко витримати його натиск :scare: Планувала поступово відлучити на початку літа, ми вже засинали вдень без циці і не було проміжних годувань, лише на нічний сон,вночі і вранці(якщо я раніше не встала).А потім захворіли,а тоді спека, а там прививку треба робити....А вже сьогодні він мені може сказати: "Ксюха,дай цицю сати" :hi: Всі кругом радять,та відлучай вже, бо скоро голі дерева :scare: ,масти зеленкою,полином.Я не хочу таким чином травмувати свою дитину.Метод Комаровського я й сама не витримаю(їхати на три дні і випити таблеточку) :cry: Але розумію,що моя дитина в 2 роки і в 2.4- це вже зовсім інша дитина, навіть не знаю як нам бути з тим відлучанням.Вже і сама відчуваю потребу, щоб відлучити...Потребую Вашої поради.

хіба не віддала? я здається всі подарунки справно забирала? :"( ::

колсиь обовязково зберуся :rose:

[color=#008000]Я би тоді не спішила з відлученням, а в першу чергу з поведінкою дитини розібралася. Проконсультуйся ще в Марі.

Доречі, я тобі ще подаруночок не віддала за слінговікторину ;-) Як будеш в Тернополі, заходь: і подарунок віддам, і поговоримо (може щось конкретніше зможу порадити), і малому зміна обстановки ;-)[/color]

і мене насторожують((. він з дитинства іноді як трошки перевтомиться чи щось му не так, то вигинається дугою, кричить і нічого не чує... треба в основному перечікувати. часом по десять раз вдягаю-знімаю шкарптеки, бо синочку "місяє" або "кусяє" і я знаю, що нормальна шкарпетка, просто дитина капризує... нині знов поки заснули, груди 4 рази давала. казку чути не хоче, колискових теж... проміжні стараюся забирати, але він своє знає. часом кажу, що треба час аби в циці молочка прибуло... чекаю літа, буде трохи легше - більше гулянь, цікавих занять. але часом нерви не витримують, то думаю шо звалю десь на два-три дні, а вони собі з татом най хоч на головах ходять... :блін: :-(

[color=#008000][b]ЗІрка[/b], я би радила:

по-перше, забирати проміжні годування, але поступово. Тобто, якщо дитина хоче, то давати груди. Але з іншого боку, намагатися уникати провокуючих ситуації. Можна ще так сказати: внутрішньо бути готовою погодувати в будь-який момент. Але намагатися "відволікаючими маневрами" зменшити кількість прикладань. Бо часто буває навпаки, кожни раз жінка прикладає "через силу", але конкретних дій для відлучення не робить.

по-друге, поки у вас є проміжні годування, не варто забирати основні (в сні і на сон), але можна пробувати. Знову ж таки, якщо дитина захотіла - то даємо.

і третє, розібратися з психологічними моментами. Чи все нормально в цьому плані? Мене, наприклад, насторожили істерики на ніч :хм:[/color]

їсти не примушую, ніколи не рахую скільки зїв (хіба зовсім нічого не їсть крім циці). вводили дорослі продукти з пів рочку. з року вже їсть практично завжди з моєї (татової, дідусевої, бабусиної, цьоциної:))) миски.

справа в тому, що мені некомфортно. після четвертого підряд прикладання аж дим з вух йде. на ніч я йому співаю, казки розказую, гладжу, а він все своє: Мааааааам, ціцю хочу!