happymami » 21 грудня 2010, 13:58
Ну і я ще 19 числа хотіла написати, що цьогорічний Миколай був незабутнім з різних причин. Але так сталося, що вчора він вирішив ще мені добавити емоцій. Так, щоб незабутнім стати на всю мою жизнь і затьмарити всі інші свята мого життя
.
І так, хронологічно і по порядку розказую про все це сумашесвіє і сюрпрайзи. Читати довго, такшо звиняйте. :hz:
Вступ про історію того всьогоВже кілька років поспіль я реєструюся в ЖЖспільноті
Скоро новий рік. Там суть яка, що всі, хто є користувачами лівджорналів (ЖЖ) шлють один одному подарунки, навіть не знаючи один одного. Тим і цікаво, що треба про свою "жертву" дізнатися максимум інфи і не видати себе. Головне - не дорогий подарунок, а цікавий і неочікуваний. І головне - відчуття того очікування.
позаминулого року я отримала в подарунок бандеролькою в поштову скриньку
чарівну пташечку. А вже минулого року
надзвичайно гарну саморобну зимову картинку яка ще й досі гріє мені душу своєю святковістю ;-) .
Так от, цього року я провтикала реєстрацію на цю гру і була дуже розчарована і сумна, бо ж блін, це я нікому не зроблю подарунок? Це ж я не чекатиму з трепетом в серці повідомлення з пошти? Це ж я не буду дьоргати свою поштову скриньку по 100 раз в день?
Ну і зародилася в мене думка організувати шось таке саме для таких самих людей, як я. Родився форумівський Миколайко з помічниками. Ну і пішло-поїхало. Я приймати участі не планувала, бо як би то виглядало? Сама собі Миколая вибрала? Але так сталося, шо десь числа 15 чи 16-го Миколай побачив, шо завтикав одній з учасниць вислати адресу підопічного, і власне, та учасниця теж виходило мала б лишитися без подарунка? Як таке могло статися? Тому я й стала для неї Миколайком, а вона вже для мене :hz:. Це вступ ;-)
Ну тепер про мого домашнього Миколая.Цьогоріч своїм дітям я вирішила зробити Миколая в стилі казки. Напередодні нам прийшов казковий будиночок від Хаггіса (я його в шафу сховала). Згодом випадково на секонді за копійки придбала малій золоте плаття принцеси. Купила їй альбом, де треба вклеювати наклейки з принцесами. Замовила в брата шоб скачав діснеївські мультики з принцесами. Самі розумієте, що підготувала малу морально до образу принцеси
. А для всіх інших мешканців своєї квартири зробила сюрприз у вигляді коврової доріжки на весь коридор. Треба було бачити, як я її в темноті стелила :oops:. общім, зранку доця була в шоці, бо біля ліжка стояв замок, а в подарунках було плаття (яке ми вже кілька днів підряд не скидаємо з себе) :zybu: . А всі інші були в шоці через 5 метрів ковра :zybu: .
Тепер про форумівського Миколая та весь шухер навколо :zybu: так склалося, що одним з кур*єрів від Миколая був мій брат. Ну то так як я йому хотіла троха полегшити роботу, то деякі подаруночки близькоживучих матусь я позбирала до себе додому, шоб він прийшов водне місце і все взяв. Також в мене ми й маршрут вибирали найлегший. так от. Повернувся в суботу 18-го брат з маршруту. А я забігалася і забула спитати, шо ж там мені подарувала моя підопічна. А він партізан мовчить. Коли я згадала. то ледве витягла той подарунок з нього :zybu: . Там була та електрична зубна щітка. яку я й досі тримаю на видному місці, бо шкода розпаковувати. Якась вона для мене закрута :tipok: і надто дорога, щоб я нею чистилася
. Общім, як золота :thumbsup: . Потім в мене в хаті було купа люду, шуму, гамору, руху, ремонтів, і я навіть не помітила, що брат кудись виходив. Потім вже почав збиратися додому і дає пакет мені. Каже - то тобі від двох миколайчиків. Я шось навіть не зауважила спочатку і не зрозуміла шо то і кому. думала - ще один пакунок комусь на завтрашній маршрут. Потім така - бемц - Шо шо? Допитую від кого. Каже - відкриєш то й дізнаєшся. Общім, зранку, коли я то всьо розпаковувала то була в шоці, скільки там всього. розсекретила тільки Нелю. через мило, яке я в неї обіцяла купити колись, але не мала часу зайти й купити :zybu: . Думаю, якшо двоє, а один з них Неля. то мабуть друга - Мешканка. Бо найближче живе ;-) . Але через те. що в подарунку були шкарпетки потім подумала. шо може то Оксана має відношення до того всього неподобаства. бо і їй шкарпетки Миколай приніс :zybu: . Общім не мала часу про то думати, бо були гості і знов канітєль з маршрутами і приколами, коли нікого вдома нема в Миколаїв. або коли кур*єр поплутав будинки :zybu: . Замість Вербицького пішов на Чубинського і дзвонить, що ніхто не відкриває :zybu: . Думаю - потім розпитаю хто то був.
А коли Наталінда передавала мені для кур*єра подарунок, то нагородила мене ще одним манюнім пакунком. А там було таке, чого я ше вопше ніколи не бачила. Восоквий кольоровий оліець з 6-ма кольорами. Форма кругла, і має 6 сторін на кожен колір. Общім, словами не скзати. Малий спить з ним))) Треба писати в окрему тему, що можна дітям дарувати)))) а що мамам
Понеділок. 20 грудняДомашні клопоти спозаранку, дітисьок в садік, нагодувати, на форумі почитати шось, ше там всяке, общім я знов безпамятна і затуркана. Телефон лишила на кухні і забула шо він без звуку. Дзвінок в домофон. Питаю хто? Каже мужик - Пошта. Відкриваю. Але думаю, а чо голос чоловічий? Певно знов якусь рекламу в пошту закидатимуть. Але думаю, може то якийсь кур*єр мені шось несе, бо чекаю ще подарунка від пошти. На всяк випадок вдягла штани, шоб в самих колготах не стрічати
. Чую - ліфт не їде. Знач не до мене. Зняла штани. сижу далі на форумі. Приходить ПП від поштаря мамусь - Подивися в свою реальну скриньку. А я ж затуркана. Дивлюся в свою Яндекс скриньку. Нічо особливого нема. Думаю - хтось з адміністрації приколюється з мене. Вже хтіла матюкати. Раптом перечитую ще раз, а там великими буквами пише в РЕАЛЬНУ скриньку. До мене дійшло)))) зриваюся, малого бігом вдягаю, сама в штани вскакую, до ліфта, на низ ( в такі моменти дуже зручно хату грабити :zybu: ) бо я ключі в дверях лишила, хату не закрила, полубоса в ліфт вскочила, дитина в шоці, куда я її тарабаню без шапки і босу. :zybu:
До мене дійгшло, чо той чоловік мав такий голос, ніби запитальний. Каже Пошта, а ніби дивується шо я підняла домофон))) Короче - лист мені. Грубий. Розгортаю - кросворди і послання, шо типу як розгадаєш, то знатимеш своїх миколайчиків. Починаю бігом розгадувати пяте через десяте по три букви з кожного кросворда. щоб хоч ніки вгадати
. Вгадала всіх. Найважче чось пішов Тайгер. Я не знаю, як звати Таранькину доцю, конкурс на стилі слінгів, імя дці Мешканки :zybu: (чи Яра чи Яринка, чи Христина, чи Христинка :zybu: ), ну короче, розгадала всіііх. Мешканка, Наталінда, Оленка, Ная, малакарта, Оксана, Тайгер, Неля, Марі :aaaaa: . Але дякувати тут не буду. В спеціальній темі потім і з фотами подякую. Бо зараз ще на емоціях і не годна нормально дякувати :oops: . Але це було шось таке, чого я ще ніколи не мала наавть на свій день народження. Миколая з суботи по понеділок - то вам не хухри-мухри. Радіти вже не маю сили :) . Дзвонять друзі а я з ними балакати нормально не можу. Строчу про подарунки, а вони в шоці кладуть трубку :phone: :zybu: . такшо підождіть най успокоюся і буду вас сварити за вашу непосидючість. пі.сі. А хто то мені листа приніс? Мешканки муж?
Такшо казкою в нас в хаті пахло тиждень ДО Миколая і ще довго пахнутиме ;-)
Сорі шо таке довге. Коротше вже нема куди. І так в тисячу раз коротше, ніж би я то казала ротом а не клавіатурою :oops: :oops: :oops:
Ну і я ще 19 числа хотіла написати, що цьогорічний Миколай був незабутнім з різних причин. Але так сталося, що вчора він вирішив ще мені добавити емоцій. Так, щоб незабутнім стати на всю мою жизнь і затьмарити всі інші свята мого життя :lol: .
І так, хронологічно і по порядку розказую про все це сумашесвіє і сюрпрайзи. Читати довго, такшо звиняйте. :hz:
[b]Вступ про історію того всього[/b]
Вже кілька років поспіль я реєструюся в ЖЖспільноті [url=http://community.livejournal.com/skoro_novyj_rik]Скоро новий рік[/url]. Там суть яка, що всі, хто є користувачами лівджорналів (ЖЖ) шлють один одному подарунки, навіть не знаючи один одного. Тим і цікаво, що треба про свою "жертву" дізнатися максимум інфи і не видати себе. Головне - не дорогий подарунок, а цікавий і неочікуваний. І головне - відчуття того очікування.
позаминулого року я отримала в подарунок бандеролькою в поштову скриньку [url=http://happymami.livejournal.com/33585.html]чарівну пташечку[/url]. А вже минулого року [url=http://community.livejournal.com/skoro_novyj_rik/168442.html]надзвичайно гарну саморобну зимову картинку[/url] яка ще й досі гріє мені душу своєю святковістю ;-) .
Так от, цього року я провтикала реєстрацію на цю гру і була дуже розчарована і сумна, бо ж блін, це я нікому не зроблю подарунок? Це ж я не чекатиму з трепетом в серці повідомлення з пошти? Це ж я не буду дьоргати свою поштову скриньку по 100 раз в день? :scare: Ну і зародилася в мене думка організувати шось таке саме для таких самих людей, як я. Родився форумівський Миколайко з помічниками. Ну і пішло-поїхало. Я приймати участі не планувала, бо як би то виглядало? Сама собі Миколая вибрала? Але так сталося, шо десь числа 15 чи 16-го Миколай побачив, шо завтикав одній з учасниць вислати адресу підопічного, і власне, та учасниця теж виходило мала б лишитися без подарунка? Як таке могло статися? Тому я й стала для неї Миколайком, а вона вже для мене :hz:. Це вступ ;-)
[b]Ну тепер про мого домашнього Миколая.[/b]
Цьогоріч своїм дітям я вирішила зробити Миколая в стилі казки. Напередодні нам прийшов казковий будиночок від Хаггіса (я його в шафу сховала). Згодом випадково на секонді за копійки придбала малій золоте плаття принцеси. Купила їй альбом, де треба вклеювати наклейки з принцесами. Замовила в брата шоб скачав діснеївські мультики з принцесами. Самі розумієте, що підготувала малу морально до образу принцеси :lol: . А для всіх інших мешканців своєї квартири зробила сюрприз у вигляді коврової доріжки на весь коридор. Треба було бачити, як я її в темноті стелила :oops:. общім, зранку доця була в шоці, бо біля ліжка стояв замок, а в подарунках було плаття (яке ми вже кілька днів підряд не скидаємо з себе) :zybu: . А всі інші були в шоці через 5 метрів ковра :zybu: .
[b]Тепер про форумівського Миколая та весь шухер навколо :zybu: [/b]
так склалося, що одним з кур*єрів від Миколая був мій брат. Ну то так як я йому хотіла троха полегшити роботу, то деякі подаруночки близькоживучих матусь я позбирала до себе додому, шоб він прийшов водне місце і все взяв. Також в мене ми й маршрут вибирали найлегший. так от. Повернувся в суботу 18-го брат з маршруту. А я забігалася і забула спитати, шо ж там мені подарувала моя підопічна. А він партізан мовчить. Коли я згадала. то ледве витягла той подарунок з нього :zybu: . Там була та електрична зубна щітка. яку я й досі тримаю на видному місці, бо шкода розпаковувати. Якась вона для мене закрута :tipok: і надто дорога, щоб я нею чистилася :lol: . Общім, як золота :thumbsup: . Потім в мене в хаті було купа люду, шуму, гамору, руху, ремонтів, і я навіть не помітила, що брат кудись виходив. Потім вже почав збиратися додому і дає пакет мені. Каже - то тобі від двох миколайчиків. Я шось навіть не зауважила спочатку і не зрозуміла шо то і кому. думала - ще один пакунок комусь на завтрашній маршрут. Потім така - бемц - Шо шо? Допитую від кого. Каже - відкриєш то й дізнаєшся. Общім, зранку, коли я то всьо розпаковувала то була в шоці, скільки там всього. розсекретила тільки Нелю. через мило, яке я в неї обіцяла купити колись, але не мала часу зайти й купити :zybu: . Думаю, якшо двоє, а один з них Неля. то мабуть друга - Мешканка. Бо найближче живе ;-) . Але через те. що в подарунку були шкарпетки потім подумала. шо може то Оксана має відношення до того всього неподобаства. бо і їй шкарпетки Миколай приніс :zybu: . Общім не мала часу про то думати, бо були гості і знов канітєль з маршрутами і приколами, коли нікого вдома нема в Миколаїв. або коли кур*єр поплутав будинки :zybu: . Замість Вербицького пішов на Чубинського і дзвонить, що ніхто не відкриває :zybu: . Думаю - потім розпитаю хто то був.
А коли Наталінда передавала мені для кур*єра подарунок, то нагородила мене ще одним манюнім пакунком. А там було таке, чого я ше вопше ніколи не бачила. Восоквий кольоровий оліець з 6-ма кольорами. Форма кругла, і має 6 сторін на кожен колір. Общім, словами не скзати. Малий спить з ним))) Треба писати в окрему тему, що можна дітям дарувати)))) а що мамам
[b]Понеділок. 20 грудня[/b]
Домашні клопоти спозаранку, дітисьок в садік, нагодувати, на форумі почитати шось, ше там всяке, общім я знов безпамятна і затуркана. Телефон лишила на кухні і забула шо він без звуку. Дзвінок в домофон. Питаю хто? Каже мужик - Пошта. Відкриваю. Але думаю, а чо голос чоловічий? Певно знов якусь рекламу в пошту закидатимуть. Але думаю, може то якийсь кур*єр мені шось несе, бо чекаю ще подарунка від пошти. На всяк випадок вдягла штани, шоб в самих колготах не стрічати :lol: . Чую - ліфт не їде. Знач не до мене. Зняла штани. сижу далі на форумі. Приходить ПП від поштаря мамусь - Подивися в свою реальну скриньку. А я ж затуркана. Дивлюся в свою Яндекс скриньку. Нічо особливого нема. Думаю - хтось з адміністрації приколюється з мене. Вже хтіла матюкати. Раптом перечитую ще раз, а там великими буквами пише в РЕАЛЬНУ скриньку. До мене дійшло)))) зриваюся, малого бігом вдягаю, сама в штани вскакую, до ліфта, на низ ( в такі моменти дуже зручно хату грабити :zybu: ) бо я ключі в дверях лишила, хату не закрила, полубоса в ліфт вскочила, дитина в шоці, куда я її тарабаню без шапки і босу. :zybu: :lol: До мене дійгшло, чо той чоловік мав такий голос, ніби запитальний. Каже Пошта, а ніби дивується шо я підняла домофон))) Короче - лист мені. Грубий. Розгортаю - кросворди і послання, шо типу як розгадаєш, то знатимеш своїх миколайчиків. Починаю бігом розгадувати пяте через десяте по три букви з кожного кросворда. щоб хоч ніки вгадати :lol: . Вгадала всіх. Найважче чось пішов Тайгер. Я не знаю, як звати Таранькину доцю, конкурс на стилі слінгів, імя дці Мешканки :zybu: (чи Яра чи Яринка, чи Христина, чи Христинка :zybu: ), ну короче, розгадала всіііх. Мешканка, Наталінда, Оленка, Ная, малакарта, Оксана, Тайгер, Неля, Марі :aaaaa: . Але дякувати тут не буду. В спеціальній темі потім і з фотами подякую. Бо зараз ще на емоціях і не годна нормально дякувати :oops: . Але це було шось таке, чого я ще ніколи не мала наавть на свій день народження. Миколая з суботи по понеділок - то вам не хухри-мухри. Радіти вже не маю сили :) . Дзвонять друзі а я з ними балакати нормально не можу. Строчу про подарунки, а вони в шоці кладуть трубку :phone: :zybu: . такшо підождіть най успокоюся і буду вас сварити за вашу непосидючість. пі.сі. А хто то мені листа приніс? Мешканки муж?
Такшо казкою в нас в хаті пахло тиждень ДО Миколая і ще довго пахнутиме ;-)
[b][size=200]Сорі шо таке довге. Коротше вже нема куди. І так в тисячу раз коротше, ніж би я то казала ротом а не клавіатурою[/size][/b] :oops: :oops: :oops:
