В нас на вулиці мало ходять сіяти, але є один хлопчик, в якого ЖНИВА )))) минулого року наколядував собі новий модний телефон. Він щороку починає ходити десь біля 6 ранку... спочатку дзвонить в двері, потім стукає, потім активніше стукає в двері... а якщо далі не відкривають, то йде і товче по вікнах ))) то вже мусиш встати і відкрити, щоб дітей не побудив. Він так щось два роки потовк в вікна (а в мене щороку як не малі діти, то ще меньші, то вставати спозарану відкривати двері зовсім не хочеться ))), то тепер свекруха з ним домовляється, щоб тільки до неї ходив сіяти (її хата скорше) і дає за себе і за нас, щоб до нас не йшов товкти ))) А, і якщо таки за першим разом не получається достукатись, то він потім в 8 ранку приходив. Але що хочу зауважити, що хоч ходить до всіх підряд, то вже та посівалка має бути бездоганна... а насправді так собі, аби сказати...

В селі багато ходили сіяти, але в нас село маленьке, всі всіх знають, то як якась дитина йшла сіяти, то всі хати обходила від початку до кінця. І з вертепом хлопці ходили, теж було гарно і весело, бо всі всіх знали і все старалися вгадати хто ж то чортом і циганом перебиралися і дівчат по кутах ловили, а як з хати виходили то або колача або кільце ковбаси пробували потягнути, але все так, що господарі бачили, жартома. Це така атмосфера була, справжня.... і тепре мені дуже шкода, що тоді не знімали відео, навіть не фотографувались, бо було що... хоч би один той вертеп зазняти варто було...

А в місті малий ходить лише до бабів-дідів колядувати і засівати, і до одних сусідів. Вчора був казус. На вечері баба агітувала малого щоб з ним колядувати, бо дідо заплатить за коляду. Маилй каже - ні, я сам хочу колядувати. Ну давай сам. Він заколядував, дідо пішов по гроші, заплатив, все. А малий стоїть і чекає, а тоді і каже до баби: "Дідо, заплатив, а ти чого не платиш?" Мусіла ще баба по гаманця йти.

Де ми зараз живемо,в Зборівському рні,то сіяти ходять і хлопці,і дівчата.Щедрувати теж.

В нас теж багато колядників, сіяльників і щедрівників приходило. Вчора я така зла була, в 22.16 дзвонить дзвінок, я в спальні була з малою вже у піжамах, але ще не спали. Чоловік в вітальні телевізор дивився і задрімав, я не йшла відкривати, бо думала він відкриє, а він от заснув, а ті дзвонять і дзвонять. Я от і розізлилась через те. Пішла, відкриваю... 2 хлопці вже такі досить великі, клас напевно 7, питають чи можна щедрувати, я відмовила і сказала, щоб подивились на годинник. Це вперше я відмовила, досі ніколи не відмовляла нікому в колядуванні чи щедруванні. Як так пізно ходити, ще й бачачи, що вдома вже світло не світиться на всю, а лиш нічники і телевізор, надзвонювати так нагло, аж поки не відкриють. Доречі колядники з церкви до нас також приходили пізно вже було, година 21.50 десь приблизно, але то був 3й день свят і в мене були гості, то ми ще абсолютно спати не готувались, тай хата вся світилася. А тепер ще мені скажіть, хлопці щедрують? Я пам ятаю, що дівчата не ходять сіяти, а хлопці не щедрують.

нас сіяли десь зо 6 хлопців, то пару зз них певно першокласники троха слова забували, то починали спочатку
а вчора щедрувальниць теж було досить, ми прийняли щось біля 7 заходів, Марго вивчила теж щедрівку але тато сказав, що ще мала то сиділа в хаті і видавала гроші , але коли положили Злату спати то вирішили не відкривати щоб не будити малу, Марго на нас образилася що хтось стукав а ми не відкрили і я пообіцяла що якщо ще хтось прийде то обовязково відкриємо (було вже 21,30) І тут стук в двері поки відкрили двері то щедрувальниця їх чуть не вивалила шарпала за ручку товкла що було сили)) Відкриваю двері а там АНГЕЛ Дівчинка десь 7 років вдяглася в суперський костюм, прощедрувала а потім ще дуже милий віршик розказала з приговоркамиі на Марго щось там пару раз показувала. Так підняла настрій що просто капець Сказала що вчиться десь в хорі (певно у Зоринці) і була вже в газеті і на ТВ Свою 20 заробила чесно

до нас не приходять
згадала одну історію з студенського життя. знімала квартиру тоді, і шось забула, що то засівати мають. сплю собі міцним сном і тут стук в двері. він плавно влився в мій сон, а сон в рефлекторність рухів. дивлюсь на годинник - 6 ранку, чи то пожежа снилась, чи ше якась страшна епопея, але біжу до дверей (добре шо хоч якось вдягнута була ) відкриваю і тут в мене кидають зерном хлопчик трохи в шоці шось тихо говорить, дивиться на мене великими очима і тим зерном в мене сипе десь коли він купку мені під ноги насипав я відкрила друге око і зрозуміла шо тре дати гроші, шоб він пішов.... ше поки їх шукала з того часу мене не засівали

До нас цього року ніхто не приходив ні сіяти, ні щедрувати( бачу з кожним роком все більше традиції відходять на задній план...

Знаєте за 7 років одруження цей найбагатший на колядників, посівальників. щедрувальників ще не було. дуже мені перші роки було дивно що ніхто не приходив. а цього року було таки не мало. і навіть 14 січня прийшов хлопчик і так гарно нас засіяв пшеничкою а от до мами в селі небуло нікого. а колядників багато. я бачу що це в нас вимушено повертаються традиції...так дітки хоч на щось собі назбарають.
мене ніколи не пускали колядувати і щедрувати (я і сама боялася бо була встидлива дуже) а ходив тільки мій брат і все зі мною ділився.

Мені чоловік розповів дуже сумну історію(((((
Як був малий, його бабця не пускала його колядувати чи сіяти, бо то стидно гроші просити(((((( Казала я тобі дам більше, тільки не йди(((((
Якось звелося до грошей, а не до традицій((((

Як де.Як який звичай.В нас в селі діти не ходять колядувати,лиш на церкву.А в подружкіної мами в Теребовлянському рні було біля 40 дітей цього року-вона мені говорила.Ми були в чоловікових батьків в Копичинцях на третій день свят,то теж трохи було діток.Але все ще залежить і від нас,щоб щось вивчити з дитиною,завести до сусідів.Колись чоловікова мама брала акардеон і сама ходила з своїми хлопцями по сусідах.Сіяти вони самі ходили і тепер згадує,що назбирували гарну суму грошей за свята і щось купували.

До нас цього року приходили посівальники, два хлопчики дуже гарно засіяли. Синочок з татком після 12 ночі ходив в селі до всіх родичів сіяти, а потім зранку приїхали в Тернопіль і ще тут до родини ходили сіяти. Для дитини була радість велика сіяти пшеничку і віншувати. Бабуся навчила його дуже гарну посіванку.
Сію, сію, посіваю
З Новим роком Вас вітаю.
Віншую Вам як козак,
Нехай в Вашій скрині гроші лежать.
Щоб були вікна як мури,
Щоб Вам доїлися кури,
Щоб яйця Вам несли корови
І щоб всі Ви дай Боже були здорові.