У мене дуже теплі спогади з дитинства про Різдво :love: Ми завжди їздили в село до бабці. Жила вона тоді на хуторі, то інколи і добратися було важко, якщо засніжило дуже. Бувало так багато снігу, що просто на подвір'ї прокопували такі собі тунелі. Мороз, вікна розмальовані чудернацькими візерунками. На стіл клали сіно під скатертину, по кутиках обов'язково часник, щоб усі були здорові. Стояла стара штучна ялиночка, в п'єцу тріщали дрова. І так затишно було від тих всіх атрибутів... Коли ходили в гості до іншої бабці, яка вже жила в селі, то чекали там на вертеп. Цікаве було дійство, але дуже боялися тих негативних героїв :ha:
Приємно, що є що згадати...

В нас Різдво завжди веселе і в подорожах.
маємо аж 3 бабусі-тому щоб нікого не обідити-навідуємо всіх
Діти вже зараз вчуть віршики про Ісусика- і нагадують колядки

Два найулюбленіших свята: Різдво та Пасха!!! Люблю навіть більше, аніж День народження своє:) Ці свята настільки чисті і радісні, що мені здається, і ми очищуємся разом з їх приходом! Святковість у Службі Божій на ці свята пронизує мою душу до самого глибшого куточка! Я щиро радію і тішуся, як мала дитина! На очі завжди навертаються сльози, коли священик вітає усіх "Христос народився", а присутні гулко і радісно відповідають "Славімо його"! Нажаль, останні 2 роки, мені не виходить потрапити на нічну службу, бо ж донечка ще зовсім маленька і не може без мами. Тому ці роки Різдво проходило більш буденно... чи як сказати... Я заряджаюсь позитивом і переймаю дух Різдва на службі! Надіюсь, цього року малечу зможу залишити в мами, а сама постараюсь піти в храм!

Вже в думках про Різдво

Не має бажання колядувати і пускати Дух Різдва, берегти його для дітей, вчити колядкам, берегти традиції.

Саме Різдво стирається з пам"яті на великий жаль. О- так, ми збираємось і їмо. Але чи легко знайти відкритку з зображенням Різдва????????а ну пошукайте. Знайдете Дід Мороза, шампанське, санки, ялинку, іграшки, голих снігурок.

А Європа- заборона всього, і щоб не ображати інших, навіть хрести зняли. Які вже там колядки.
Не має вільного місця або є чиясь стратегія щоб не було в майбутньому духа Різдва. Чому- не знаю.

Щороку, останні 7 років, я святкую Марії, 8.01., щороку вимагаю!!!!!!!!! приходити лише у вишиванках і запрошую біля 3 різних хорів, похресників, своїх хресних і рідню. Думаєте то легко, або чи мені то треба!!! певно що ні,можна і тихіше і простіше і дешевше- але інакше я, особисто я, не зможу зберегти традицію. А це- цінно для моєї доньки і я це бережу і ціную. Так само цінують й ті що приходять.

І ви цінуйте у своїх сім"ях. Заспівати колядку- неважко. Збережіть Різдво у своїх родинах і у душі.

Цей спогад про Різдво написаний ще в 2007-му році, але я його щороку по кілька разів перечитую собі, особливо в часі перед зустріччю Великого Дива. Мабуть тому, що ностальгую за тими часами
[quote]чомусь цьогорічні (2007 р.) новорічно-різдвяно-староноворічні свята проходять в ностальгічно-казково-дитячому настрої. Мабуть через відсутність снігу я починаю згадувати, як то було колись.
Наприклад, Різдво ніколи не святкувала в місті. Тіко в бабусі на Львівщині. Памятаю як я, молодший брат, старший двоюрідний брат і його колєга ходили колядувати. Колєга грав на сопілці. Мій молодший брат - був лише для надання колоритності нашому квартету (адже малих дітей більше люблять, відповідно, й більше дають грошей). Я (так як була одна дівчина в групі) була касиром. Носила в рукавичці гроші і біля кожного стовпа з ліхтарем перераховувала і ділила на 4 купки.
Конкуренція в ті часи була велика (не те, що зараз). Тим паче, на львівщині. Іноді, одні колядники ще не встигли відколядувати, як в браму вже ломляться інші. Доводилося іноді чекати (якщо будинок виглядав доволі багатим і попередні колядники показували щедру коляду).
А ще через кілька років, коли тато привіз з Чехії чи Німеччини музичну відкритку з мелодією "Святої ночі..." ми ходили з нею і під її звучання колядували. Теж проходило на "Ура". Щороку треба було придумувати щось нове, бо ж конкуренція, як я писала вже - була досить жорсткою.

Ну щож. А тепер колєга вчиться в Київському інституті культури. Двоюрідний брат ганяє по Польщах (бо має трьох гавриків, яких тре годувати). Молодший брат вже задорослий для колядування. А я й поготів... Різдво святкую в Тернополі, бо нема до кого вже на Львівщину їздити...
А молодьож тепер не та. Приходили колядники, то тато їм ще писав на листочку слова коляди і правильного віншування. Вони чомусь всі так віншують, ніби спішать на електричку і хочуть посокріше спекатися нас, яко глядачів... Нема конкуренції, от що я скажу.[/quote]

Яке воно? Однозначно - РАДІСНЕ! Один з найчудовіших днів у році, коли можна зібратися усією родиною.

Моє Різдво це-спогади про дитинство. На Різдво ми колись їздили в село, де збиралася вся родина. Це святковий стіл, на якому обовязково мали бути бабині пампухи з маком :гуд: , запах ялинки :NR: прихід колядників, вертеп :Шампанське:

про РІздво моєї мрії можу писати і розповідати багато... от кілька слів
Різдво моєї мріє, це коли під час святкування памятають і святкують його справжню причину.
Різдво моєї мрії, це коли слова: "Христос народився!" не лише привітання, а частина мислення і життєвих цінностей!
Рідзво моєї мрії, це коли народжений Христос не просто маленьке і немічне немовля, а Син Всемогутнього Бога, Цілитель, який сильний зцілити мої немочі, Спаситель, який сильний спасти мене від пекла, Дивний Порадник, який підкаже і допоможе в складній ситуації, Істина, яка напрвляє мене в житті, Дорога, якою я можу йти і бути у безпеці. Він моє Життя, Світло в темряві, Він Початок і Кінець, Він УСЕ! і в Ньому ВСЕ...
Різдво моєї мрії це світкування Дня Народження Мого Бога ,з радістю, подарунками (не забуваючи, про подарунки для самого Іменинника))), це спогади і свідчення того, що Ісус зробив для мені і для кожного з нас (запрошених на Його День Народження)

[flash=320,240]http://www.yapfiles.ru/static/play.swf?st=aMDAzMjkyNjUt2937&allowscriptaccess=always[/flash]

Для мене Різдво це- коли збирається вся родина.Раніше ми всі збиралися у бабці(Її вже немає)у нас велика родина три сестри з чоловіками і нас шість онуків.Різдво це завжди весело .Я ніколи не забуду смак бабціних пампухів з рожою-смакота.Ми всі разом колядували,співоча родина.Завжди йшло змагання чия кутя найсмачніша :) :) :) класно було..... Тепер повиростали всі поодружувалися маєм поповнення,тепер наша родина це-26 чоловік в одну хату не помістимся :lol: