Теорія поколінь в дії ... Певно я вже старію.

nadusha так завжди одне покоління на інше дивиться по велику частину теперішніх дорослих теж можна сказати "страшно, що вони частина суспільства"

Я чим більше дивлюсь на значну частину сучасних діток, тим більше переживаю за те, що буде, коли вони виростуть і стануть "суспільством"...

Так оці діти-майже підлітки на дитячих майданчиках часто щось чудять. Ми часто буваєм на тому великому майданчику в центрі біля арки. Раз то ті дітиска скакали з дашків майданчика (а це майже 2м) вниз, а малі дивляться на них з відкритими ротами. Не один захоче повторити.
А одного разу прийшли 2 дівчинки, причепили свою собачку біля драбинок, самі всілися на качелі морозиво їсти. Дивлюсь та собачка там таки накакала на ту штучну зелену траву, на якій вони ж самі часто лежать. Я таки підійшла і сказала їм, вони кажуть що приберуть. Десь 20 хв пройшло, купка стоіть, підходжу знову, а вони кажуть «ми приберемо як будемо йти», я сказала що до того часу то вже не буде що збирати, бо якась дитина в то влетить, то вони попросили в мене салфетку і прибрали, але дуже сумніваюсь що це було б зроблено ними самостійно.

Недавно до нас на майданчик прийшла групка хлопці 13-15 років, спочатку просто гуляли, кидались іграшками, а потім підпалили машинку і тішилися, що вона горить... Я бачила через вікно, вибігла, наорала, вона втікли, вогонь закидала піском. Я була така зла! Не можу зрозуміти такої поведінки. А якби загорілася вся дерев'яна конструкція!?

Ой, читаю і радію, що в нас таких проблем нема. Все-таки, власний будинок це власний будинок. Буває. що приходять сусідські діти погратися, але тут вони почувають себе гістьми і не забирають наших іграшок, не диктують свої умови. Та й в будь-який час можна показати їм на хвіртку.

Ото так найгірше, як ще і за чужих дітей переживати
Marichka То ти їм так і кажи, що фрукти зелені, нема чого обривати, бо і так не будуть їсти. А як достигнуть, то зможуть всі поласувати. То ж не робота... А взагалі, того б мали дітей вдома навчати. Бо ж все йде з сім'ї. Може якби батьки частіше говорили, що до чужих речей треба ставитися обережніше і не рвати наліво-направо, все що росте, то може б вони в інших на подвір'ях того не робили.

У мене у дворі також завжди повно сусідських дітей. Коли зі старших дітей є хтось один, то гарно бавляться з молодшими. Якщо починаються якісь рухи, що мені треба пильнувати, то я коротко і швиденько відправляю їх на шкільний майданчик, довго не церемонюсь. Якось прийшли дві дівчинки другокласниці і разом усілись на гамак і почали штовхатись, то я їх попросила від тепер приходити лише з мамами, бо я не маю часу їх бавити і бажання розбороняти. Не даю старшим "сідати на голову".
Іграшки із садочку мій син також приносив, і також казав, що йому подарували. то завжди відносили, і я наказувала, що подарунки личить приймати від діток лише в присутності мам і з їх дозволу.

У мене малий також приносив чужі іграшки з садочка, казав,що йому подарили, але я питала чи я то і на другий день відносила назад.

Якраз читаю і ще свої емоції невтихли.Завжди на нашому подвір"ї по 5-10 дітей,здебільшого старші.І завжди мушу робити зауваження,щоб на велосепид маленький не сідали,то "Аня,встань з машинки,яку Тедейчику ще на 1рік подарували!"(Ані 10 років,машинка відштовхуватись ногами)
Щойно йду з магазину,чую і бачу,як чужий малий тарабанить по дит комп"ютері пластиковим ножем по всій клавіатурі.Відповідно реагую.І,навіть,з емоціями.Бо приходить щодня на чуже без нічого.Я мами,навіть,не знаю.Легко так пустити дитину до чужих.
І ще окрема тема з обриванням в нас фруктів,часом ще зелених.Мені то не дуже аж так і шкода для чужих дітей,але якщо буду мовчати,то вони і не знатимуть порядку.
Ох,вилила душу