nelly » 02 червня 2017, 01:50
Щастя напевно як і у всіх. Перш за все у здоров`ї моєму з чоловіком і наших дітей. Переживши багато чого зі здоровям дитини зараз дійсно розумію, коли тебе з чимось вітаю кажуть головне то здоровя і нарешті для мене ці слова стали не просто побажанням а змістом життя. Тепер цікавлюся більше здоровим харчуванням і т.д. і дивуюся що люди тисячі витрачають на ліки, які і так гроблять залишки здоровя, а про вітаміни, нормальні жири немає мови. Коли я бачу чергу в магазині за вареною ковбасою по 50 грн мені страшно...
Щастя для мене це коли в сімї все гаразд і нормальні відносини з чоловіком. Щастя це коли робиш добро і люди цьому радіють. Щастя- це коли дивишся в дзеркало і не бачиш там розтрьопану пані з трьома дітьми, а нормальну жіночку з багатьма життєвими амбіціями
Останнім часом от дійсно зупиняюся і ловлю себе на думці, що ось я ЩАСЛИВА. Раніше такого не було, усвідомлення цього прийшло недавно. Можливо з віком пріоритети стали всі на місця де вони мають бути.
А на рахунок віросповідання, то мене хрестили в православній Церкві, мама католичка. До Церкви в моїй сімї ходили на великі свята, я почала ходити десь в класі 6-7 саме до Костелу бо мені тут комфортно і затишно. Оскільки чоловік теж з такої смії, що в Церкву рідко ходять то в принципі якось не було мови про те куди ходити. Шлюб брали і хрестили дітей в Костелі. На рахунок святкувань, то вдома було якось краще. В Тернополі трохи буденніше все це проходить, тим більше коли ходила на роботу то свята особо не відчувалося. Але мені комфортно в тому плані що спочатку ми святкуємо як ми хочемо, а на інші свята їдемо до батьків чоловіка.
Щастя напевно як і у всіх. Перш за все у здоров`ї моєму з чоловіком і наших дітей. Переживши багато чого зі здоровям дитини зараз дійсно розумію, коли тебе з чимось вітаю кажуть головне то здоровя і нарешті для мене ці слова стали не просто побажанням а змістом життя. Тепер цікавлюся більше здоровим харчуванням і т.д. і дивуюся що люди тисячі витрачають на ліки, які і так гроблять залишки здоровя, а про вітаміни, нормальні жири немає мови. Коли я бачу чергу в магазині за вареною ковбасою по 50 грн мені страшно...
Щастя для мене це коли в сімї все гаразд і нормальні відносини з чоловіком. Щастя це коли робиш добро і люди цьому радіють. Щастя- це коли дивишся в дзеркало і не бачиш там розтрьопану пані з трьома дітьми, а нормальну жіночку з багатьма життєвими амбіціями :В):
Останнім часом от дійсно зупиняюся і ловлю себе на думці, що ось я ЩАСЛИВА. Раніше такого не було, усвідомлення цього прийшло недавно. Можливо з віком пріоритети стали всі на місця де вони мають бути.
А на рахунок віросповідання, то мене хрестили в православній Церкві, мама католичка. До Церкви в моїй сімї ходили на великі свята, я почала ходити десь в класі 6-7 саме до Костелу бо мені тут комфортно і затишно. Оскільки чоловік теж з такої смії, що в Церкву рідко ходять то в принципі якось не було мови про те куди ходити. Шлюб брали і хрестили дітей в Костелі. На рахунок святкувань, то вдома було якось краще. В Тернополі трохи буденніше все це проходить, тим більше коли ходила на роботу то свята особо не відчувалося. Але мені комфортно в тому плані що спочатку ми святкуємо як ми хочемо, а на інші свята їдемо до батьків чоловіка.
