От і я про те ж.
Я щаслива, що маю дітей, доброго чоловіка. Щаслива, що вони здорові. Намагаюсь тішитись ними сьогодні, бо завтра вже такого дня не буде, буде інший :)
Але от та постійна напруга в нашій країні з політичною ситуацією, війною і постійним підвищенням цін зовсім не дає розслабитись і насолоджуватись тим, що маєш.
Хоча є люди, які вміють не звертати уваги на такі "буденні" речі. Таких напевне мало ;)

[b]nelly[/b] ти права, завжди треба цінувати те, що маєш.
я ціную і радію, що Андрійко добре вчиться, що чоловік працює, що ми себе забезпечуємо, але, як ти правильно помітила, рутина зїдає. а ще невизначеність.
це важко пояснити.

з одного боку я щаслива, а з іншого нещасна. тому виходить "не дуже".
а ще кажуть, що найгірше, що може бути - це очікування. якби була визначеність і я знала, що мене чекає найближчі 2-3-5 років, я б почувалася краще.
знав б де впадеш підстелив б соломки, дуже бракує мені відчуття такої підстраховочної соломки, якого я зараз немаю.

Гра, але певно кожен другий хто це прочитав, подумав а чому? вона ж у штатах по грошах краще певно ніж в Укр і подорожує певно більше ніж ми Чого тобі на даний момент бракує на Твою думку?
Я не приколупатися :=): Просто цікаво що наша рутина нас зїдає, моя Марго вже який день поспіль спеціально сходить з нашого маршруту щоб нарвати мені маргариток або кульбабок, я трохи іронізую бо ж пару днів підряд, але це і є Щастя. Зажди дивуюся батькам неповносправних дітей або з важкими хворобами вони ніколи не жаліються на життя, я б так не змогла напевно, а треба вчитися :confused:
Звичайно не будеш все життя жити у рожевих окулярах, але напевно щастя це і є Цінувати те що маєш...

[quote]А ви відчуваєте себе щасливою людиною?[/quote]
не дуже

так Амелі мене якраз ці сюжети надихнули, ось від третього взагалі мурашки по шкірі
Ось перші два не пошкодуйте свого часу подивіться
1 серія
[i]Прихований текст[/i]
2 серія
[i]Прихований текст[/i]
Амелі кинула третю серію :rose:

[i]Прихований текст[/i]

З цим треба до [b]Mari [/b] :wink:
Мені здається, щастя йде з середини. Є дуже багато факторів, які визначають щастя. Для кожного вони різні. Ще і здоров'я, і достаток, і внутрішня гармонія, і стосунки, і ще сто тисяч всього. Але можна це все мати і зовсім не почуватися щасливою. Або навпаки. Скільки випадків, що ніби і сім'я хороша, все є в матеріальному плані, чого лиш душа бажає. А щастя то нема... І в даному випадку не купиш його, бо це внутрішнє відчуття. А скільки людей живуть в гуртожитках, на мінімальну зарплату, дальше рідної області нікуди не виїжджали - але це все ніяк не впливає на їх внутрішній стан. Вони світяться зсередини, і жодні труднощі їх не страшать.
В моєму оточенні є декілька таких людей, які завжди всім задоволені, усміхнені, радісні і сповнені позитиву. Я по-доброму їм заздрю, бо сама дуже б хотіла такою бути. Бо часто навіть найменша дрібничка може зіпсувати настрій і вибити з колії. Хоча вчуся не надавати важливості таким речам і більш спокійно ставитися до речей, на які вплинути не можу.

Я чуюся щасливою.За все дякую Богові і тішуся тим,що маю.

Я щаслива, коли діти і близькі здорові, коли з чоловіком немає непорозумінь. Звичайно, що в періоди більших заробітків і можливості подорожувати, особливо не тільки в межах Украіни - почувалась більш щасливою.
Вважаю, що наше щастя дуже залежить від здоров'я всієі сім'і, а також від фінансових можливостей. Коли людина виживає (кожну покупку обдумує - доцільна вона чи ні), а не живе - вона не може бути щасливою.

Переглянула нещодавно сюжет про дослідження щастя і надихнулася на цю тему :rose:
Що таке щастя для Вас? Чи задумувалися колись чого бракує для Повного щастя саме Вам?
Чи стали б українці щасливішими якби заробляли по 500Є в Україні?
Згідно досліджень якогось нідерландського ученого рівень щастя українців 5,1 з 10. Один з найвищих в мексиканців (8 з гаком), каже через те, що у них дуже міцні сімейні та дружні стосунки стосунки.
Я в принципі вважаю себе щасливою людиною, єдине чого може бракує це можливості більше подорожувати і не тільки Україною :В):